“Стрілець і пісня, — то брат і
сестра, то любчик і любка; в одинокій
пісні знаходить стрілець розраду та
хвилеве забуття”.
підхорунжий Юрко Шкрумеляк

2 серпня 2019 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100), Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбувся історичний муз-land “Стрілець без пісні, як риба без води” з нагоди 105-річчя з часу заснування Легіону Українських Січових Стрільців.

Бібліотекар розповідала історію створення  стрілецьких пісень, в яких оспівано Український дух, жертовність Олени Степанівни, легендарний бій на горі Маківці…   В книгозбірні лунали з ютубу: “ Ой у лузі червона калина“ Степана Чарнецького, “ Гей там на горі січ іде” Кирила Трильовського, “ За Україну, за її волю” Миколи Вороного, “Човен хитається серед води” Романа Купчинського, “ Ой видно село” Богдана Лепкого, “Не пора” Івана Франка та ін. Звучала цікава інформація про композитора, капельмейстра оркестру УСС Михайла Гайворонського, композитора Левка Лепкого. Присутні на вибір переглядали  відео-пісні.  

Діти ділилися враженнями про те, як звучав стрілецький марш на шкільній лінійці, як співали “Червону калину” в дитячому садочку,  колись чули ці пісні, але не знали авторів. Читачі переглянули видання, з яких довідались про прапор УСС, присягу стрільця, головний убір  мазепинку, військову термінологію (чета, хорунжий) . А також — про авторів стрілецьких пісень, які були безпосередніми учасниками бойових дій в Галичині, на Закарпатті, на  Наддніпрянщині, 

А  батьки зацікавилися документальною літературою про УСС, виставлену на виставці, яка діятиме в бібліотеці №5 до 8.08. 2019 р. До уваги відвідувачів створено буклет “Феномен пісень українського Січового стрілецтва”, в якому вміщено список наявних в нашій книгозбірні джерел про Українських Січових Стрільців (УСС) загалом.

Саме Стрілецькі пісні донесли до нас звитягу українців на початку ХХ ст. за волю і незалежність і тепер будять нашу свідомість.

Захід підготувала і провела Українець С.

Щороку в усьому світі мільйони людей, які шукають кращої долі, потрапляють у трудове рабство. Торгівля людьми є проблемою для більшості країн світу. Нажаль, це ганебне явище існує і в Україні.

У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.

30 липня 2019 року працівники бібліотеки –філії №4 (вул. Є. Коновальця, 132-А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  підготували  експрес інформацію “Торгівля людьми – форма сучасного рабства”.

Протягом дня користувачам бібліотеки надавали матеріали та розповідали факти про страшні порушення прав  і свобод людини.

Так, зокрема, багато наших співвітчизників довіряють свою долю малознайомим людям. Прикладом може служити ось ця сумна історія: “Під час відрядження в Російську Федерацію Тарас познайомився з чоловіком з Азербайджану. Дізнавшись, що Тарас не має сім’ї та схильний до вживання алкогольних напоїв, новий знайомий запропонував йому роботу в Азербайджані на два місяці.  В Азербайджані в Тараса відібрали трудову книжку, паспорт та інші документи. Чоловіка поселили на фермі, де вирощували велику рогату худобу, і змусили безкоштовно працювати чабаном… 24 роки. “

Із загостренням політичної та економічної ситуації у 2013–2015 рр. та розгортанням збройного конфлікту на сході України, міграційні настрої, а з ними і вразливість до торгівлі людьми, посилилися. Зростає кількість людей, готових прийняти ризиковані пропозиції працевлаштування за кордоном.

 Попереджений – значить захищений. Ось такими заходами наша бібліотека робить свій вклад у захист людей від сучасного рабства.