Прийміть найщиріші вітання та найкращі побажання з нагоди святкування вашого професійного свята. Власне, культура і мистецтво — найбільші скарби кожної держави, які вирізняють її народ з-поміж інших. Тож, нехай вони й надалі зміцнюють і гуртують нашу громаду для утвердження заможної і духовно багатої України. А цей день відгукнеться гордістю за рідне слово, рідну пісню, рідну культуру! Без сумніву, це свято відзначають професіонали та учасники художньої самодіяльності різних вікових категорій, любителі і шанувальники народної творчості. І воно як винагорода за їхню повсякденну працю та віддане служіння мистецтву. Тому нехай ваша, шановні винуватці, нива завжди буде встелена добрими плодами, новими здобутками і високими досягненнями. Адже завдяки вам, працівникам закладів культури та аматорам народного мистецтва, ми маємо нагоду спілкуватися з дивовижним світом краси, долучатися до невичерпних джерел духовності та людської мудрості. Також бажаємо вам творчого ентузіазму, незгасного прагнення радувати та дивувати людей оригінальними ідеями на ниві культури. А у вашому особистому житті нехай розквітає щастя, панує родинний затишок та благополуччя. Крім того, нехай втілюються у життя ваші мрії і сподівання, тішить людей ваше мистецтво, а гармонія і краса, яку ви творите, наповнюють наші серця в ім’я миру, злагоди і любові. Чимало вам приємних миттєвостей! І, аби щодня щирі посмішки та аплодисменти викликала ваша робота!

«Спасибі Богу за те, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним!»
Григорій Сковорода

Світ ловив його, та не спіймав. Великий український філософ Сковорода народився 3 грудня 1722 року в Гетьманщині, у сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку.  9  листопада виповнюється 230 років із дня смерті Григорія Сковороди(1722-1794) українського просвітителя – гуманіста, філософа, поета, педагога.  Його батьки були козацького роду. Навчався в Києво-Могилянській академії. Життя Сковороди могло скластися, як життя звичайної людини. Він міг стати і високим церковним достойником, і заможною світською людиною. Кажуть, він навіть хотів узяти шлюб і був якийсь час женихом прекрасної панянки. Але ні. 1769 року, у розквіті сил, він рушив у вічні самотні мандри нашою любою Україною. Він навчав людей добра, складав музику, милувався розкішною природою. Головне – він жив так, як учив, а вчив так, як жив. Життя Сковороди – то немовби вічна ловитва невловного птаха-істини, шляхетна гра, в якій він шукав тільки одного: ЩАСТЯ. А що таке щастя? Душевний спокій і радість. Як його досягти? Дуже просто – прожени зі свого серця житейські клопоти й сповни його ЛЮБОВ’Ю. І тоді ти станеш у слід Сковороди. «Ніщо не буває від людини, а від Бога – усе змога». «Усяка справа успішна, коли перед  у ній веде природа» Однією – єдиною справою, якою займався у своєму житті Сковорода, було виховання, адже він професійний педагог. А в чому полягає найперше та найголовніше завдання професійного педагога? У тому, щоб зуміти розгледіти в душі дитини « таємну іскру природи», тобто її покликання. «Усяка справа успішна, – казав Сковорода, – коли перед у ній веде природа. Тільки не заважай їй, а коли можеш прибери перепони, ніби звільняючи їй дорогу: воістину вона сама все зробить чисто і вдало. Клубок сам  по собі покотиться з гори – прибери тільки каменюку, котра лежить йому на заваді. Учитель, лікар, бібліотекар – це слухи природи, єдиної і справжньої лікувальниці й навчительки… Коли хтось хоче чогось навчитися, той має до того родитися. Ніщо не буває від людини, а від Бога усе змога».

«Наше життя – це ніби гра в шахи, сповнена удач і невдач – але така, прекраснішої й солодшої за яку немає нічого на світі».

Сковороді здавалося, що скута холодом, завмирає разом з природою і сама наша фантазія. А от літо – благословенна пора… Філософ писав без жодного поспіху, акуратно виводячи кожну літеру. Каліграфія в нього була просто чудова – взірцевий український скоропис XVIII століття. І саме оця неспішна манера письма віддзеркалює спокій – спокій літньої днини,  коли чутно, як листям дерев пробігає легесенький подих вітру, приносячи з собою настояний запах степових трав, як бринить на конюшині джміль, як риба ліниво скидається на плесі річки, коли видно, як пустотливо снують туди-сюди сонячні зайчики, а в глибокій-преглибокій небесній блакиті пливуть біласті хмарки, коли ти душею і тілом відчуваєш повноту життя,  світ як-він-є, світ тут-і-тепер. І ти пишеш, навіть гадки не маючи заробити якусь копійчину, потішити себе славою, надрукувати потім десь книжку…

Цікаві факти про  Григорія Сковороду:

• Був загадковим від народження.
• Був розумакою.
• Був блогером свого часу.
• Найвище цінував свободу.
• Був неордирнарним вчителем.
• Любив дороге і вишукане.
• Не терпів москалів.
• Вмів передбачати долю.

ЧИТАЙТЕ ТВОРИ ГРИГОРІЯ  САВИЧА СКОВОРОДИ, НАБЛИЖАЙТЕСЬ ДО ГЛИБИННИХ ВИТОКІВ «МАНДРІВНОГО ФІЛОСОФА», ОСЯГАЙТЕ ВСЮ НЕЗБАГНЕННУ МУДРІСТЬ ЙОГО МІСТИКИ!

  У пам’яті наших краян закарбувалася постать Романа Юзви. Він був невтомним трудівником на літературній ниві, у журналістській сфері, активним громадським діячем. Пройшов трудовий шлях гірничого інженера-шахтобудівника. Його творчий доробок наявний в сучасному літературному процесі, книги автора є в бібліотечних фондах Івано-Франківщини. 7 листопада 2024 року о 12 годині в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід: літературний портрет «Син землі Подільської» (до 90-річчя від дня народження Романа Юзви). Захід був проведений у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування і Центром культури та мистецтва Івано-Франківської міської територіальної громади (вул. Тараса Шевченка, 1). Модератор заходу – бібліотекар 1 категорії читального залу ЦБ, член Національної спілки письменників України Василь Загороднюк, розповів присутнім про життєвий і творчий шлях Романа Юзви, цікаві історії з його публіцистичних виступів, продекламував поезії автора. Продовжила виступ Надія Каретнікова – провідний бібліотекар читального залу ЦБ, прочитавши поезії Романа Юзви: «Прохолода росистого ранку», «Лелека», «Місячна пісня».  Емоційним сплеском заходу був виступ представників Центру культури та мистецтва Івано-Франківської міської територіальної громади Народного аматорського вокального ансамблю «Черемош», керівник Богдан Парумба, виконали пісню «Мамина криниця» У виконанні Народного аматорського вокального ансамблю «Смерічка» прозвучала пісня «Любов», керівник Леся Мельник. Учасники заходу також активно долучилися до його проведення. У виконанні Марії Дмитрівні була продекламована поезія Романа Юзви «Шевченкова ніч», прочитав поезію «Відшуміли літа…», і «Монолог гетьмана Мазепи» Йосип Павлович, продовжили читання творів автора Роза Бронеславівна «Вороння» і Надія Олександрівна «Далеке поле». Увазі присутніх було запропоновано відеоряд про основні віхи творчого поступу поета і виставку його книг із бібліотечного фонду читального залу ЦБ.