Вже незабаром на нашу землю зійде чудове свято – Воскресіння Христове. Найдавніше, найважливіше та найвеличніше свято церковного року. Воно споконвіку символізує примирення і прощення, нагадує нам про любов і милосердя – одвічні людські цінності. Всі ми чекаємо цей день з великими надіями та сподіваннями, що нарешті настане мир і спокій на нашій рідній землі.

   Напередодні свята в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся майстер-клас “Зайчик писанку несе, радість діткам роздає”.

В бібліотеку разом з своєю вчителькою Сапаровою Н.П.  завітали учні 1-го класу Хриплинської гімназії. Бібліотекарка розповіла дітям про традиції, звичаї та обряди великодніх свят, а також про обереги, серед яких почесне місце займає писанка. Бо писанка – це  неповторне багатство, краса і символ народження нового життя.

 Діти з цікавістю взялися до виготовлення писанки з курчатком, клеїли паперові заготовки яйця і курчатка, декорували роботи квітами і стразами. Вироби з дитячих рук вийшли гарні, різнокольорові, неповторні. Процес виготовлення писанки з курчатком подарував дітям багато радості, задоволення та позитивних емоцій. Такі поробки можна дарувати друзям, рідним чи прикрашати ними свої оселі, бо оберіг, створений  руками дитини, має найбільшу захисну силу.

 Кожному народові Бог дає величні постаті, котрі є проявом його душі, його зорею… У нас, українців, такою постаттю є Тарас Шевченко. Він – вершина родового дерева нашої нації і хранитель духу народного. Його пророчі поетичні слова не лише збудили зі сну віковічної неволі український народ, а й стали дороговказом до волі та державної незалежності.   

З нагоди відзначення 212-річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулися літературні читання “І лине над землею Шевченкове слово”. Присутні  на заході – діти і дорослі, читали вірші поета, знайомилися з життєвим і творчим шляхом Кобзаря, переглядали сучасний мультик про нього та відповідали на запитання шевченківської вікторини.

На допомогу читачам в бібліотеці розгорнута книжкова виставка  “Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став”. Минуло чимало років відтоді, як поет відійшов у вічність, але його слово не старіє, бо воно правдиве, сильне і щире. В ньому живе душа України, її історія, страждання і незламна віра у волю та щасливе майбутнє.

 “Первоцвіти – душа природи, що прокидається”

Першими вісниками весни є квіти, які за свою першість отримали назву первоцвіти. Ці барвисті та яскраві весняні “промінчики” своєю красою радують око і душу. Багато з них занесені до Червоної книги України, а це означає, що з вини людей, їх на Землі з кожним роком стає все менше і менше.  Цю красу не можна зривати, бо це забирає шанс у майбутніх поколінь бачити їх у живій природі. 03.03.2026 року  бібліотека-філія №13 (с.Хриплин вул.Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела майстер-клас “Барвисті вісники весни”. На захід були запрошені першокласники Хриплинської гімназії з своєю вчителькою Сапаровою Н.П. Діти власними руками виготовили об’ємну аплікацію Підсніжники” Саме підсніжники першими сповіщають про прихід весни. В народі їх називають молочними квітами, або сніговими дзвіночками. Через свою красу їх масово зривають, тому вони також занесені до Червоної книги України. Діти переглядали кольорові картинки весняних квітів в книгах та журналах, слухали казки та легенди про квіткових принцес. Наприкінці заходу, бібліотекарка попросила дітей не зривати первоцвіти, не топтати цю красу, а захистити їх від зникнення, зробити Червону книгу України тоншою.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної. Тебе передавали з покоління в покоління і берегли, як найцінніший скарб. Рідна наша мова – така мелодійна та неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів, переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Вона з голосу буйного тура, скрипу дерев’яного рала, золотого колосся, осмаленого війнами і торкнутого полином Чорнобиля. Це наше неоціненне багатство.  З нагоди цього свята бібліотека-філія №13 (с.Хриплин вул Берегова 4в)Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела мовний калейдоскоп “Мов джерельна вода рідна мова моя”. На захід були запрошені першокласники разом з своєю вчителькою Сапаровою Н.П. Бібліотекарка розповідала дітям яка прекрасна, ніжна й дуже мелодійна наша українська мова, вона живе в казках, пісеньках, приказках і прислів’ях. Нею писали свої твори Тарас Шевченко і Леся Українка. Наша мова – як чарівна скринька зі словами лагідними, веселими, сміливими. Діти також відгадували мовні загадки, закінчували речення, підбирали лагідні та пестливі слова, співали пісні, читали дитячі книжечки, грали в ігри.  Для старших учнів була розгорнута книжкова виставка “Твоя мова, твоя перемога”.

  День Державного Герба України відзначається щорічно 19 лютого. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила золотий Тризуб на синьому щиті як малий герб України, визначивши його головним елементом великого Державного Герба. Він є одним із трьох державних символів України нарівні з прапором і гімном. Державний Герб поєднує в собі дух нашого народу, підкреслює свободолюбство та незалежність, зв’язує між собою покоління українців.

З нагоди цього свята бібліотека-філія №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела патріотичну хвилинку “Символ твоєї Свободи”. На заході були присутні дорослі та діти. Бібліотекарка розповіла про тисячолітню історію тризуба – його найдавніше зображення, віднайдене археологами, датується Х століттям. Відомо до 40 тлумачень цього символа.  Присутні також почули легенди про Державні та народні символи України та відповідали на питання вікторини. А для кращого засвоєння матеріалу в бібліотеці була розгорнута книжкова виставка “Україна понад усе”.

  “Наш герб – тризуб. У ньому сила Отця Небесного і Сина.

Тризуб – немов сім’я єдина, де тато, мама і дитина, живуть у мирі і любові в Україні вольній, новій…”