Вільгельм фон Габсбург (1895-1945) – австрійський ерцгерцог з династії Габсбургів, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських січових стрільців та Армії УНР. Він став одним із небагатьох представників вищої аристократичної верстви, який власною активною участю в національно-визвольній боротьбі формував міжнародний імідж України. З нагоди 130-річниці від дня народження Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного) бібліотека-філія №13 (с. Хриплин вул.Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела захід “Василь Вишиваний – австрієць з українською душею”.
“Долі видатних українських вчених дуже подібні між собою: їхню творчість знають на чужині, і мало, або зовсім не знають на Батьківщині. Українська земля подарувала людству дуже багато геніальних вчених і винахідників, але на жаль, дуже часто їхні ідеї чи винаходи привласнювалися іншими народами і видавалися за свої.”
Така доля чекала і Івана Павловича Пулюя, який народився 2 лютого 1845 року в селищі Гримайлові на Тернопільщині. З нагоди ювілею геніального українського вченого бібліотека-філія №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала історичну довідку “Іван Пулюй – гордість і слава України”
З відзнакою закінчив Іван Павлович Тернопільську класичну гімназію та теологічний факультет Віденського університету. Його чекав вигідний сан священника. Цього хотіли батьки-хлібороби, які сповідували греко-католицьку віру, але син вибрав іншу життєву дорогу – поглиблено вивчає фізику та електротехніку в Страсбурзькому університеті. З відзнакою захищає дисертацію і здобуває ступінь доктора філософії цього ж університету. Обіймає керівні посади в європейських вишах.
“Я все життя писав саме для дітей – писав з любов’ю, болем і тривогою”
В.Нестайко.
Три покоління українців зачитуються творами “сонячного” українського письменника Всеволода Нестайка. Його твори добрі, світлі, цікаві, вони про важливе в усі часи – дружбу, добро, любов. Його світ – ніби золотаве мереживо сяйва кожного з нових поколінь. Здається, він говорить тими самими словами і малює тими самими пензлями, що й сотні інших письменників і казкарів, але чомусь його творів не можна випустити з рук, не дочитавши до кінця.
Всеволод Нестайко народився 30 січня 1930 року. З нагоди ювілею письменника бібліотека-філія №13 (с. Хриплин, вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела книжкову мозаїку “Всеволод Нестайко – провідник у світ дитинства”.
В бібліотеку на захід завітали учні 2-го класу Хриплинської гімназії разом з класною керівничкою Фарбішевською Іванною Михайлівною та Вірою Фалько. Бібліотекарка розповіла учням про дитячі та шкільні роки майбутнього письменника, про його мрії, друзів та захоплення пригодницькою літературою. Багато дітей вже були знайомі з творами Всеволода Нестайка та з радістю ділилися враженням від прочитаного.
Всеволод Нестайко – дитячий письменник від Бога. Зі своїми читачами він веде розмову завжди з щирою довірливістю, не нав’язуючи власних оцінок, з веселим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв.
“Як один Бог на небі, так одна Україна на землі” (Степан Бандера)
В історії незалежної України особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли всі українські землі об’єдналися в єдину українську державу. В цей день на Софіївській площі у Києві в урочистій обстановці відбулося проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР в єдину державу. “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнської Народної Республіки (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. З нагоди цього величного свята в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено і проведено патріотичну годину “Нам Соборна Україна сонцем сяє у віки” Бібліотекарка розповіла дітям про історію Дня Соборності. Присутні на заході дізналися, що ідея єдності українських земель сягає в глибину віків та бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Протягом віків практичним втіленням ідеї соборності займались українські гетьмани: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик… Акт Злуки став могутнім виявом волі українців та спирався на споконвічну мрію про незалежну, соборну, національну державу. Діти також розшифровували слово “Свобода” та писали свої побажання для майбутнього України. Захід доповнила книжкова виставка “Ти одна і неподільна, Україно моя вільна”, на якій представлені книги, що висвітлюють тернистий шлях нашої країни до Соборності та Незалежності Особливе місце на виставці займають видання, в яких йдеться про Героїв нашої доби, адже боротьба за Україну триває, і на її захист стало вже молоде покоління героїв. Ми віримо, що територіальну цілісність України, скріплену кров’ю мільйонів незламних борців, вдасться повернути. Ми свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можна побудувати незалежну, вільну Україну. Боже, допоможи нам в цій нелегкій боротьбі.
НапередодніБогоявлення Господнього (Водохреще) бібліотека-філія N13 (с. Христина вул.Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела захід “Ця водиця незвичайна і цілюща, й життєдайна”. Бібліотекарка розповіла присутнім на заході про одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу. Згідно з християнською вірою, цього дня Іван Хреститель охрестив Ісуса Христа в річці Йордан. І ось, коли це відбулося, з неба почувся голос Бога Отця: “Це Син мій любий,” – і Святий Дух зійшов на Ісуса у вигляді голуба. Так відбулося перше об’явлення Бога в Трьох Особах перед людьми. З цього моменту розпочинається привселюдне служіння і проповідь Спасителя. У це велике свято у храмах і на водоймах здійснюється освячення води, що є символом того, що Спаситель, увійшовши у води Йордану, своїм хрещенням освятив воду. А чим для нас є вода? Без води людина не може жити, вода – це життя. І в цю воду, в це життя, ступає Спаситель і робить його особливим, святим. Тому окроплення свяченою водою людей, храму, домів, різних предметів є знаком того, що Спаситель увійшов у наше життя. Освячену Йорданську воду християни вважають за велику святість. Її бережуть цілий рік, вірячи, що ця вода має силу очищувати і зцілювати душу і тіло людини. Вона не має запаху, довго не псується і залишається прозорою. Церква пояснює феномен йорданської води тим, що цього дня Божа благодать спускається на землю і всі води оживають
