“Ніщо не зупинить ідею, час якої настав!”

Степан Бандера

1-го січня Україна святкувала 112-у річницю з дня народження знаменитого політичного діяча, головного ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху ХХ століття, голови проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН (Б)) Степана Бандери. 

Степан Андрійович Бандера – одна із головних постатей історії України XX століття. Він увійшов у нашу історію як видатний політичний діяч українського національно – визвольного руху, як Голова Революційного Проводу Організації Українських Націоналістів (РП ОУН) і як невмирущий, світлий символ боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу (УСДРП). 

2 січня 2021 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а)  Івано-Франківської  МЦБС Департаменту культури міської ради підготували нарис героїчного життя “Степан Бандера – лицар великої ідеї”.

Під час Другої світової війни німецькі окупанти його ім’ям називали національно-визвольну боротьбу українського народу – “Бандерівський рух” (“Бандерабевегунг”) й наказували своїй поліції знищувати бандерівців як кримінальних злочинців. Так само чинили й російсько-совєтські поневолювачі. Вони також усіх учасників визвольної боротьби, що боролися за визволення своїх народів, називали бандерівцями. Для російських імперських тоталітаристів та їхніх шовіністичних сателітів бандерівці стали уособленням найнебезпечніших і найлютіших ворогів. У минулому такими найстрашнішими ворогами Російської імперії були мазепинці, гайдамаки, петлюрівці. Ще й нині совєтсько-російські вороги української державності всіх національно свідомих патріотів України обзивають бандерівцями, а українську мову — бандерівською. Сьогодні славне ім’я Бандери відоме не лише в Україні, але й на всьому просторі колишнього СРСР та у багатьох країнах світу. Бандера — провідник найбільшої і найсильнішої у 1930 — 1950-х роках Революційної Організації Українських Націоналістів (ОУН-р), організатор і керівник визвольної боротьби проти всіх поневолювачів України і особливо проти німецьких та російських. 

Зима запорошила снігом подвір’я, колючий  вітер продуває наскрізь, рано темніє, але в повітрі починає пахнути святами і в душу вкрадається радість і теплі спогади…

3 січня 2021 року бібліотекарі бібліотеки-філії 3 (вул. Хоткевича, 52а) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували біблійний калейдоскоп ”Невловима таємниця Різдва”.

Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932-1933 років. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації та національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями”, — писав американський професор Р. Конквест.

27.11.2020 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, до  Дня пам’яті жертв голодоморів, відбулася хвилина  пам’яті “Біль серця…Біль душі”. Для читачів бібліотекарі організували виставку-пам’ять “Терновий вінець народу” та презентацію. На виставці зібрано документи, матеріали, наукові дослідження. В них розповідається історії окремих людей, родин, сіл, причини й наслідки голодомору 1932-1933 років:

• Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор/ Роберт Конквест. — К.: Либідь, 1993. — 384 с.: іл.
• Моєї пам’яті печаль: до 75-х роковин Голодомору в Україні. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. — 284 с.: іл.
• Український хліб на експорт: 1932-1933. — К.: Сергійчук М.І., 2006. — 432 с.

Користувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися з художніми творами про голодомор:

• Барка В. Жовтий князь: роман / Василь Барка .—вид.2-е .—К.: Національний книжковий проєкт, 2011.—256 с.—(Україна крізь віки).
• Доляк Н. Чорна дошка/ Наталка Доляк. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. — 368 с.
• Зернятко надії: художні твори для дітей[Текст]/ упоряд. Людмила Юрченко.—Л.: Свічадо, 2011.—78 с.
• Самчук У. Марія: роман/ У. Самчук. — К.:Український письменник, 2007. — 191 с.
• Талан С. Розколоте небо: роман/ С. Талан. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. —- 352 с.

Щороку, в четверту суботу листопада, о 16.00 пам’ять загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконні. У великих містах на головних майданах теж запалюють свічки. Запровадити традицію запалювати свічку запропонував американський і український історик, дослідник Голодомору в Україні, Джеймс Мейс у 2003 році. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1932-33 роках.

Відповідальна за проведення Лучак Е. І.