Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
14 травня 1920 року у селі Романівка нині Теребовлянського району Тернопільської області в селянській родині народилася народилася Слава Стецько (Ганна-Євгенія Музика) – одна з провідних діячок ОУН(б) та Антибільшовицького блоку народів. Навчалася в рідному селі, згодом – у Теребовлі, де з відзнакою закінчила гімназію і гуманітарний ліцей. Належала до Марійської і спортової дружини, співала в хорі. Організувала гурток з вивчення історії України: збиралися по домівках, в лісі, потім прочитане розповідали молодшим. У 18 років, за прикладом старшого брата, якого закатували поляки, вступила до ОУН. Вивчала будівництво мостів і доріг у Львівській політехніці, паралельно була членом обласного Проводу юнацької мережі ОУН, займалася поширенням листівок та іншої пропагандистської літератури. У 1943-му році була арештована німцями у Львові, вісім місяців провела у тюрмі на Лонцького. Після звільнення (батьки і товариші по боротьбі задіяли усі свої зв’язки) була відправлена проводом ОУН до Відня.
В еміграції тісно співпрацює з Проводом ОУН(б). Отримує європейську освіту на правничому факультеті Мюнхенського університету (магістр політичних наук, зі знанням англійської, німецької, французької, польської, іспанської, італійської, словацької, білоруської, хорватської мов). У 1945 бере участь у нелегальному перевезенні тяжко пораненого діяча ОУН, соратника Степана Бандери Ярослава Стецька з Чехії до Мюнхену. Через рік бере з ним шлюб та змінює ім’я на Славу Стецько. Стає активною учасницею очолюваного ним Антибільшовицького блоку народів, а після його смерті сама керує організацію.

Наш чудовий Івано-Франківськ 7 травня відзначає день народження. 363 роки тому місто отримало Магдебурзьке право. Ця подія розпочала відлік історії Івано-Франківська. Хоч, зрозуміло, що місту більше, ніж 363. А вона, історія, оповита легендами та бувальщинами. З нагоди Дня міста ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради поринули з нашими читачами в глибини історії, провівши ретропогляд “Легенди старого міста”. Наш захід відкрив перед читачем багатий і різноманітний світ урбаністичного фольклору Івано-Франківська, який передає специфіку міста, його історію та культурну спадщину. Ми зібрали видання, над якими трудилися франківські історики та краєзнавці: Володимир Полєк, Петро Арсенич, Михайло Головатий, Василь Бабій. 

  Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
6 травня 1972 року в м. Овруч Житомирської області народився Юрій Журавель — музикант, художник, громадський діяч, фронтмен та автор пісень гурту «OT VINTA!». Спочатку родина часто переїжджала, бо батько був військовослужбовцем, пізніше осіла в Рівному, де Юрій Журавель живе і працює досі. Юрій Журавель – засновник музичного напряму “украбілі”, лідер гурту «OT VINTA!».

Пишіть листи і надсилайте вчасно,
Коли їх ждуть далекі адресати,
Коли є час, коли немає часу,
І коли навіть ні про що писати.
                                  Ліна Костенко

В травні Івано-Франківськ відзначає свій день народження, а ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 та №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, чудової днини, 4 травня, вирушили в серце і окрасу нашого міста  – парк імені Тараса Шевченка, щоб провести там святковий майстер-клас з виготовлення листівки “Тебе я славлю, рідне місто”.  Але спочатку пориньмо на хвильку в глибини історії.

  Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 25 квітня 1900 року народилася Вероніка Олександрівна Черняхівська – письменниця і перекладачка, онука драматурга й одного з корифеїв українського театру Михайла Старицького, дочка письменниці Людмили Старицької-Черняхівської і видатного київського лікаря Олександра Черняхівського.