“Ми поклали собі метою впливати на розвій
жіночого духа через літературу, бо вона була
всебічним образом ясних і темних сторін
суспільного ладу, його потреб і недостатків ”.
( Наталя Кобринська )

Письменниця, видавчиня, громадська діячка, зачинателька  українського жіночого руху  Наталя Кобринська  стояла біля витоків фемінізму. ЇЇ роль в українській історії не втрачає своєї значимості, попри те, що минуло 170 років від дня її народження. Саме вона у 1884 році створила першу феміністичну організацію “Товариство руських жінок”, видала перший жіночий альманах “Перший вінок” у 1887-му. Сучасники називали Кобринську “чорною пані”: усе життя вона носила чорний одяг і тільки на свята вдягала народний. 

 11 червня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели урок народознавства “Засновниця жіночого руху в Галичині”, вшановуючи ювілей Наталії Кобринської. Захід традиційно розпочали з Господньої молитви на подяку ЗСУ за своє життя. Бібліотекарі розповіли присутнім життєвий і творчих шлях діячки. ЇЇ інформацію доповнила постійна читачка відділу Глікерія Лошній, яка змалювала важке становище жінок, як в Галичині, так і в наддніпрянській Україні ХІХ ст.  До уваги користувачів була запропонована тематична полиця. 

Юрій Липа (1900-1944) – одна з найбільш недооцінених постатей українського ХХ століття. Забутим його не назвеш: ім’я Липи носять вулиці у Києві, Одесі та ще декількох містах України, Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих, а також лікарня у Новояворівську. Є на Львівщині і пам’ятник — здається, єдиний в усій Україні. Різносторонню інтелектуальну спадщину Липи вивчають у академічних колах, а от що стосується ширшого загалу, його ідеї більш-менш відомі хіба що у націоналістичному середовищі. Але сьогодні його геополітичні міркування, зокрема стосовно розподілу Росії та Чорноморської доктрини, здобули нове звучання. І можливо, вони ще стануть пророчими: майже сто років тому Липа передбачав, що Росія (тоді — вже СРСР), пройшла першу фазу розпаду, за якою неодмінно настане друга. 

19 травня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели репортаж з книжкової полиці “Апостол новітнього українства”,  на вшанування 125-ої річниці від дня народження Юрія Липи. Бібліотекарі ознайомили присутніх з його біографією і творчістю . А запрошений відомий історик Петро Ганцюк детально охарактеризував його працю “Розподіл Росії”. Написана вона під впливом Братства тарасівців, до котрого належав і його батько Іван Липа. Також історик розповів, що членами цього Братства були  Борис Грінченко і Микола Міхновський, автор політичної програми Революційної Української Партії “Самостійна Україна”. Працівники відділу представили літературу про Юрія Липу з фондів своєї книгозбірні.

У межиріччі  бистрих рік,
Де дрижаки хапають трави,
Коронний гетьман Станіслав
Фортецю збудував на славу.
На місці двох маленьких сіл
Зростали брами, мури, стіни.
Обличчя в хрестиках душі –
Гніздо малої батьківщини…

(Калина Інна)

В передгір’ї мальовничих Українських Карпат, у межиріччі двох Бистриць на території села Заболоття  було засновано місто-фортецю. З часом воно перетворилось у торговий, ремісничий і культурний центр Галичини, яке у 1662 році отримало маґдебурзьке право і надавало йому значні привілеї. У 1962 році місто перейменоване з Станиславова на Івано-Франківськ на честь видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча Івана Франка. З нагоди відзначення Дня міста, 7 травня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготували для своїх користувачів відео презентацію “Від Станиславова до Івано-Франківська”. Для користувачів була представлена викладка літератури з однойменною назвою.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.

Привіт тобі, окрасо Чорногори,
Красуне синіх гір, моїх Карпат!
З тобою ніччю розмовляють зорі,
Тобі на сон співає водопад.
Юрій Шкрумеляк.

Український журналіст, поет, перекладач і дитячий письменник, підхорунжий УСС Юрій Шкрумеляк народився 18 квітня 1895 р. в с. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області. До першої світової війни його вірші друкувались у журналі “Дзвіночок”, вчителі прививали учням любові до рідного краю, ними захоплювались і дорослі. На жаль, в радянські часи його твори не видавались, їх не вивчали ні в школах, ні в дитячих садках.

22 квітня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели засідання клубу краєзнавців “Героїчна постать краю” на вшанування 130-ої річниці від дня народження Юрія Шкрумеляка. Бібліотекарі ознайомили присутніх з біографією підхорунжого УСС й зачитували його поезію. Постійна користувачка відділу краєзнавства і членкиня клубу краєзнавців Глікерія Лошній представила дитячу книжечку Ю. Шкрумеляка “Книжечка тонка від дядька Юрка” (1960 р.) з власної бібліотеки. Запрошені творці театру студії “Жива історія”  розповіли про бої УСУСів на горі Маківка, в якому брав участь Юрій Шкрумеляк. Присутні мали змогу почути пісню “Питається вітер смерті” написану  з композитором М. Гайворонським та переглянути викладку літератури. До слова, на початку 1920-х років він  разом з Олесем Бабієм, Василем Бабинським (керівник групи), Романом Купчинським та Левком Лепким створили групу поетів-символістів “Митуса”.  

“Рости, рости, Черемшино,
Широко ся розростай,
Ти, молода, дівчинонько
Про кохання забувай…
…………………………

Україно, Україно,
Україно, краю мій,
Я за тебе, Україно,
Муки тяжкії терпів…”

Ці рядки пісні “Рости, рости, Черемшино”, яку вважають народною, написав  Михайло Дяченко (псевдо “Марко Боєслав”) для своєї друкарки Свідрук Марти (псевдо “Черемшина”). 25 березня 2025 року  відзначили 115-ту річницю від дня народження Михайла Дяченка – українського військового та політичного діяча, члена УГВР, референта пропаганди Карпатського краю ОУН, поета УПА, ідеолога, публіциста та пропагандиста українського збройного підпілля ОУН та УПА; редактора підпільного часопису “Чорний Ліс“ (1947-1950), Лицаря Срібного Хреста Заслуги (1948).

З цієї нагоди 31 березня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели Загальносистемний День Краєзнавства “Поет і борець: Марко Боєслав”. Бібліотекарі ознайомили присутніх з біографією Михайла Дяченка (Марка Боєслава), відтак зачитали його патріотичну поезію. Родзинкою зустрічі стало прослуховування пісні “Черемшина” у виконанні гурту “Соколи”. 

Запрошені партнери: очільниця і режисерка театру-студії “Жива історія” Тетяна Зарецька та історик Петро Ганцюк. Гості поділилися з присутніми своїми враженнями про постать Михайла Дяченка, зокрема суттєві доповнення до життєпису поета-борця надав Петро Ганцюк.