Олександр Луцький (псевдо “Беркут”, “Богун”, “Довбня”, “Боднар” та ін.) народився в с. Боднарів Калуського району Івано-Франківської області в жовтні  1910 року, а страчений в листопаді 1946 року – діяч ОУН, один з організаторів Української Народної Самооборони та УПА-Захід, командир УНС (07.1943-11.1943), УПА-Захід (11.1943-01.1944), УПА-Захід-Карпати (08.1944-09.1944). До слова, в 1933 р. призначений орґанізаційним референтом Станиславівської окружної референтури ОУН, а з серпня 1938 р. по березень 1939 р. – керівник Станиславівської окружної референтури ОУН.

Вшановуючи пам’ять героя національно-визвольної боротьби ХХ ст., працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 17 листопада 2025 р. провели краєзнавчу годину “Командир УПА-Захід”(115 р. від дня народження Олександра Луцького ). На зустріч було запрошено творців театр студії “Жива історія” (Т. Зарецька та П. Ганцюк). Бібліотекарі ознайомили з біографією, а гості  розповіли боротьбу героя за визволення України від окупантів. Працівники представили присутнім книжкову полицю. Особливо зацікавила книга З. Бойчука “Олександр Луцький – Беркут – командир УПА “Захід”, яка вийшла в 2019 р. у видавництві “Лілея НВ”.

  15 листопада 2025 року у приміщенні краєзнавчого відділу МЦБС відбулася творча зустріч із представниками літературної платформи «Об’єднані словом», очільницею якої є член НСПУ Леся Геник. Гості Франкової світлиці мали можливість поділитися своїми творчими здобутками, остільки відбулося знайомство з новими книгами учасників літературної платформи Наталі Баницької «6-й день», Дмитра Вінтоняка «Закоханий в тишу» і Миколи Істина, який сьогодні знаходиться в лавах ЗСУ «Поетичні новини», насолодитися віршами, що стали своєрідним одкровенням поетів. Окрім того, присутні обговорили плани на майбутнє, почитали власні поезії, а також приділили увагу злободенним питанням, що стосуються війни в Україні, обмірковували питання рідної мови. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто наше сьогодення виборював на полях бою і поліг у боротьбі за незалежність України. Молитвою згадали всіх, котрі сьогодні на передовій.

18 жовтня 1940 року в с. Радча Тисменицького  району народився Роман Михайлович Фабрика – заслужений журналіст України, почесний громадянин м. Івано-Франківська, член НСЖ України з 1969 року. Він лавреат обласної премії в галузі журналістики ім. Богдана Бойка та міської премії ім. Івана Франка, Всеукраїнського конкурсу на краще висвітлення історії Галича. Двічі визнавався дипломантом та лавреатом загальнонаціонального конкурсу “Українська мова – мова єднання”. А також нагороджений медалями “Журналістська гідність” та “За заслуги перед Прикарпаттям”; золотою медаллю української журналістики, знаком “За подвижництво в культурі Прикарпаття”. 

Вшановуючи пам’ять про визначного краянина працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, 23 жовтня 2025 року провели День Краєзнавства “Репортер на все життя” (до 85-ти річчя від дня народження Романа Фабрики). На ювілейну зустріч бібліотекарі запросили сина Роберта, який поділився своїми спогадами про батька . 

Теплими словами  про Романа Михайловича згадували і присутні родичі та друзі. З захопливим словом про непересічну постать відгукнулись радник міського голови М. Кошик, голова ІФОО НСКУ М. Косило, професор КНУ ім. В. Стефаника, художник Б. Губаль, докторка мистецтвознавства, мисткиня Н. Бабій, науковиця Г. Пристай та інші. Теплі слова на адресу ювіляра пролунали і від імені директорки Департаменту культури  Івано-Франківської міської ради, заслуженої працівниці культури України Надії Загурської.

Бібліотекарі представили книжкову виставку, на якій презентували книги ювіляра. 

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.

   2 жовтня 2025 року о 14.00 год.  працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели мистецьку вітрину: “Галицький талант” (02.10-160 р. від дня народження Дениса Січинського). Бібліотекар ознайомила присутніх з життєвим і творчим шляхом Дениса Січинського. 

  2 жовтня 1865 року в с. Клювинці (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, тепер Гусятинський район, Тернопільська область, Україна) народився Денис Січинський.  Рано втратив батьків. Основи музичних знань здобув у Тернопільській класичній гімназії, після закінчення якої у 1888 році вступив на правничий та теологічний факультети Львівського університету, але музичну освіту завершив у Львівській консерваторії (1892). Після завершення студій переїхав до Коломиї, де заснував чоловічий вокальний квартет. Потім працював учителем гри на фортепіано, диригентом хорів у Бережанах та в інших містах заходу України, також Станиславові, Перемишлі (диригент у 1895-1896). Ще – капельмейстером оркестру при сирітському притулку в Дроговижі як організатор і диригент хорів співацького товариства «Боян» (засноване 1891 р.). Денис Січинський був надзвичайно талановитим, став першим композитором у Галичині, однак «жити з музики» було не легко, тому його життя було досить важким.  Працював у Львові. Саме львівському «Боянові» композитор присвятив свої два великих твори: в’язанку народних пісень «Було не рубати зеленого дуба» і кантату «Дніпро реве». 1894 року Денис Січинський разом з І. Франком, М. Павликом, О. Роздольським, Ф. Колессою, О. Нижанківським брав участь у створенні у Львові комітету для збирання й публікації українських народних пісень.1902 року заснував у Станиславові першу музичну школу, організовував сільські хори. Один з ініціаторів Союзу Співочих і Музичних Товариств Галичини (1903).  На заході присутні мали змогу послухати твори Дениса Січинського, а зокрема і кантату “Дніпро реве”. Помер Денис Січинський від зараження крові (сепсису) 26 травня 1909 року. Похований у меморіальному сквері м. Івано-Франківська.
На честь композитора Дениса Січинського названа вулиця в м. Івано-Франківську, в Тернополі та вулиці в інших містах України.