22 вересня 2026 р. о 12.00 в читальному залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС (вул. П. Орлика,5) Департаменту культури міської ради відбулася презентація альманаху «Творимо, щоб пам’ятати», підготовленого гуртком «Об’єднання творчих сердець», який діє при книгозбірні. Це була особлива зустріч, сповнена єдності, глибокої поваги та щирої вдячності українським захисникам. Серед гостей заходу були працівники ТРК «Вежа» на чолі з Тарасом Зенем, які забезпечували медіасупровід події.

Зустріч розпочалася з хвилини мовчання на знак пошани до полеглих воїнів, завдяки яким сьогодні ми можемо жити, працювати, зустрічатися, творити й говорити про важливе. Упорядник альманаху Володимир Іванович Дяченко привітав присутніх та представив історії й бойовий шлях героїв, чиї долі стали частиною цього видання. Особливою родзинкою зустрічі стала розмова із захисниками та ветеранами.

Андрій Бойчук — учасник АТО з 2014 року, заступник командира роти 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Поранений під Кліщіївкою, він продовжує активно займатися спортом та став призером «Ігор нескорених» у Канаді у волейболі сидячи.

Тарас Варнава — доброволець, колишній командир роти 56-ї Маріупольської бригади. Пройшов найгарячіші точки фронту — від Пісків до Бахмута. Після поранень був звільнений за інвалідністю.

Андрій Якубенко — ветеран, учасник оборони Херсона та Миколаєва, важко поранений на Херсонському напрямку. Сьогодні він займається адаптивним спортом, є рекордсменом та працює головним спеціалістом управління спорту й молодіжної політики Івано-Франківської ОДА.

Серед присутніх була й Любов Вагуріна — мати двох синів, які нині захищають Україну на Херсонському напрямку. Її присутність стала ще одним нагадуванням про те, що за кожною історією війни стоять не лише воїни, а й родини, які щодня чекають, моляться і тримаються.

Герої говорили про фронт, побратимів, пережите, силу духу та моменти, які назавжди залишаються в пам’яті. Звучали спогади про героїчні епізоди війни, які сьогодні вже стають частиною нашої спільної історії.

Особливе місце під час зустрічі було відведено самому альманаху «Творимо, щоб пам’ятати». Це видання стало своєрідним літературним літописом часу, у якому особисті переживання, роздуми, біль, любов до України та віра в її майбутнє переплітаються з пам’яттю про тих, хто захищає нашу державу.

Сторінки альманаху об’єднали творчі голоси учасників «Об’єднання творчих сердець». Кожен автор додав у видання власне бачення подій, власні емоції та слова, які допомагають осмислювати непростий час, у якому ми живемо. Під час презентації звучали й авторські вірші. Свою творчість представили Роксолана Дебенко, Володимир Дяченко, Мирослава Доміна, Олена Вірстюк, Йосип Кость, Любов Циганок та Валентина Яворська. Поезія у виконанні самих авторів стала особливою частиною зустрічі. У ній звучали любов до України, переживання за її долю, біль війни, пам’ять, надія та віра в перемогу. Вірші не просто читалися зі сторінок альманаху, вони ставали живим голосом людей, які творять і пам’ятають.

Саме в цьому, мабуть, і полягає головна цінність альманаху «Творимо, щоб пам’ятати»: він зберігає не лише тексти, а й голос часу, людські почуття та пам’ять, яку ми передамо далі.

На завершення директор Івано-Франківської міської централізованої бібліотечної системи Оксана Миронівна Вовк висловила щиру подяку воїнам за їхню мужність, силу та захист України, а також усім присутнім за участь, підтримку й небайдужість. Завершилася зустріч щирими словами вдячності та гучними оплесками на честь українських захисників і всіх, хто наближає нашу перемогу.

«Творимо, щоб пам’ятати» – це фраза, яка цього дня прозвучала особливо символічно. Бо пам’ять народжується не лише в офіційних документах чи історичних хроніках. Вона живе у віршах, книгах, розповідях, людських голосах і долях. І поки ми пишемо, читаємо й говоримо про тих, хто захищає Україну, їхні історії залишаються з нами.

Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення воєнних конфліктів та створення світу без війн. Особливо це відчуття нині актуальне для нас – українців. Цей день  не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні триває жорстока і кривава війна, наша земля вже не перший рік страждає від війни, яку почала росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що розуміємо цінність миру.

17 вересня 2026 р. о 12.00 в читальному залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС (вул. П. Орлика,5) Департаменту культури міської ради працівники читального залу ЦБ на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування, відбувся масовий захід День миру в бібліотеці “Хай буде мир у нашій рідній Україні” (до Всесвітнього дня миру).

Війна в Україні, на жаль, триває, тому метою заходу було привернути увагу до важливості миру, а також до таких загальнолюдських цінностей, як гуманність, свобода, добро, взаємоповага та людська гідність. Під час заходу бібліотекар читального залу Оксана Дубовська розповіла про трагічні події новітньої історії України. Зокрема, йшлося про початок російської агресії проти України у 2014 році, окупацію Криму та початок бойових дій на територіях Донецької і Луганської областей. Війна принесла тисячі людських жертв, поранення, руйнування та вимушене переселення мільйонів українців.

Ми говорили про те, що для українців мир сьогодні — це не абстрактне поняття, а щоденна мрія і потреба. Це можливість жити у власному домі, бути поруч із рідними, працювати, навчатися, виховувати дітей та будувати майбутнє у вільній Україні. Завершуючи свою розповідь, бібліотекар наголосила: попри біль і випробування, українці продовжують вірити в перемогу добра, справедливості та миру.

         Щоб акцентувати увагу на такій важливій в даний час темі, працівники читального залу організували тематичну бібліотечну виставку «Людина на війні: від античності до сьогодення». Читачам були запропоновані книги сучасних авторів та класика світової літератури, що розкривають значущість боротьби за мир для людей будь-якої країни.

         Метою цього заходу було привернення уваги кожного з нас до питань важливості миру і принципів гуманності, свободи, добра і поваги.

Під час заходу були використані відео з піснями:

1. John Lennon «Imagine»
2. Тарас Житинський «Останній кордон»
3. The Cranberries «Zombie”

Також під час заходу звучали вірші Андрія Витвицького, Володимира Присяжнюка, уривки з оповідання Генріха Теодора Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», роману американського письменника Ернеста Гемінґуея «По кому подзвін» і з антивоєнного роману Еріха Марії Ремарка «Час жити і час помирати».

Проведений захід став нагодою ще раз замислитися над справжньою ціною миру та значенням людських цінностей у час, коли Україна продовжує виборювати своє право на свободу і незалежність.

Мир — це не лише відсутність бойових дій. Це безпека, людська гідність, можливість бути поруч із близькими, навчатися, працювати, мріяти та будувати майбутнє. Саме тому збереження миру, повага до людського життя, взаєморозуміння і гуманність мають бути спільною цінністю кожного. Ми не знаємо, скільки ще випробувань доведеться пройти, але знаємо, заради чого тримаємося. І віримо, що настане день, коли над усією Україною буде тиша — не тиша війни, а тиша миру.

 9 вересня 2026 р о 16:00 год в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франівської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася творча зустріч із сучасною українською письменницею, волонтеркою та громадською діячкою Людмилою Охріменко. Центральною подією зустрічі стала презентація її роману «Хрещена».

Людмила Охріменко пише про війну не лише як письменниця. З 2014 року вона займається волонтерською діяльністю, неодноразово їздила з гуманітарними місіями на передову, а пережите й почуте згодом стало матеріалом для її творів. Війна та окупація Криму, де письменниця прожила десять років, значною мірою визначили напрям її подальшої творчості.

Під час зустрічі пані Людмила розповіла про свій творчий шлях, представила книги «Скляний дощ» та «Легка поведінка», а особливу увагу присвятила історії створення роману «Хрещена». Авторка поділилася тим, як виник задум книги, як тривала робота над нею та як реальні людські долі стають основою літературних творів.

«Хрещена» присвячена Тетяні Теплюк, медикині полку «Азов» із Василькова, яка пройшла оборону Азовсталі, полон в Оленівці та Таганрозьку в’язницю. Наприкінці 2024 року вона повернулася з полону, а згодом знову стала до служби. Її доля стала для письменниці історією про силу, витримку, людську гідність і здатність залишатися собою навіть після надзвичайно тяжких випробувань.

Розповідь про «Хрещену» природно переплелася з розмовою про людей, яких Людмила Охріменко зустріла під час волонтерських поїздок на фронт. Письменниця згадала й роман «Оскар», відзначений 2021 року спеціальною нагородою Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» як найкращий роман на воєнну тематику. Як «Оскар», так і «Хрещена» з’явилися завдяки реальним героям, чиї історії авторка взялася перенести на сторінки книжок.

Зустріч вийшла далеко за межі звичайної презентації книги. Говорили про війну і полон, пам’ять і відповідальність, про людей, які переживають надзвичайні випробування й продовжують служити Україні. Адже «Хрещена» — це не лише художній твір, а й зафіксоване словом свідчення незламності людини.

Пані Людмила щиро відповідала на запитання, розповідала про інші свої книги та людей, чиї долі стали частиною її творчості. На завершення зустрічі всі охочі мали можливість поспілкуватися з письменницею та отримати її автограф.

Такі зустрічі нагадують, що за кожною книжкою про сучасну війну стоять не абстрактні «герої», а живі люди та їхні справжні долі. І поки ці історії розповідають, записують і читають, вони стають частиною нашої спільної пам’яті.

  Напередодні Дня фізичної культури і спорту,  9 вересня 2026 р у приміщенні бібліотеки-філії №1 по роботі з дітьми (вул. Гетьмана Мазепи 11 а) працівники  читального залу Івано-Франківської МЦБС на  запрошення  Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського  територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності  провели  інформаційний діалог «Здоров’я без міфів», присвячений культурі здорового способу життя, фізичній активності та відповідальному ставленню до власного здоров’я.

Сьогодні інформації про те, як бути здоровими, мабуть, більше, ніж будь-коли. Соціальні мережі щодня пропонують «ідеальні» дієти, універсальні комплекси вправ, швидкі способи покращити самопочуття та десятки порад, які нерідко суперечать одна одній. Саме тому під час зустрічі говорили не лише про користь фізичної культури, а й про важливість критичного ставлення до інформації про здоров’я.

Бібліотекар читального залу Дубовська Оксана розповіла про роль щоденної рухової активності, повноцінного сну та відпочинку, збалансованого харчування, режиму дня і корисних звичок. Особливу увагу приділили поширеним міфам про спорт: чи обов’язково тренуватися щодня, чи завжди більші фізичні навантаження означають кращий результат, чи може спорт компенсувати неправильний спосіб життя і наскільки варто довіряти популярним порадам з інтернету.

Особливим гостем інформаційного діалогу став представник ветеранського спорту Іван Ількович Файчак. Він поділився власним досвідом та розповів про неоціненну роль фізичної культури і спорту в житті кожної людини. Іван Ількович наголосив, що регулярна фізична активність допомагає не лише підтримувати тіло у добрій формі, а й зберігати працездатність, витривалість, активність та інтерес до життя. Його слова стали особливо переконливими, адже за ними стоїть не теорія, а багаторічний особистий досвід і власний приклад.

Формат інформаційного діалогу дав можливість не просто почути готові твердження, а поміркувати, поставити запитання, поділитися власними спостереженнями та разом відокремити факти від міфів. Адже турбота про здоров’я починається також з уміння перевіряти інформацію і не шукати чарівної формули там, де працюють прості, але систематичні речі.

День фізичної культури і спорту – це гарна нагода згадати, що турбота про себе не вимірюється рекордами, кілометрами чи кількістю тренувань. Здоров’я складається з маленьких щоденних рішень: пройтися пішки, дати організму відпочити, обрати корисну звичку, прислухатися до себе і, найголовніше, не дозволяти міфам вирішувати за нас. Бо найкращий рух до здоров’я починається не зі спортивного старту. Він починається зі знання, дисципліни і бажання змінити своє життя на краще.

   Осінь буває різною. Золотою і задумливою, тихою і меланхолійною, дощовою та напрочуд затишною. А ще вона чудово звучить у поезії та музиці. Саме такою була наша зустріч у читальному залі. З метою популяризації української поезії та естетичного виховання читачів 7.09. 2026 р. о 13:00 в  читальному залі ЦБ МЦБС (Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської міської ради Департаменту культури відбувся літературний калейдоскоп «Осінь на книжкових сторінках»

Бібліотекарі та користувачі читали вірші про осінь відомих українських і світових класиків, а також ділилися власними авторськими поезіями. Ми читали вірші Володимира Сосюри, Володимира Присяжнюка, Василя Загороднюка, Ліни Костенко, Сергія Жадана. Кожен автор побачив осінь по-своєму, а кожен читач додав до цих поетичних образів щось своє. Особливо приємно було чути власні поезії наших користувачів, адже література цього вечора не лише звучала зі сторінок книжок, а й народжувалася поруч із нами. Свої вірші читали Доміна Мирослава, Дяченко Володимир, Йосип Кость і Вірстюк Олена.

У кожному рядку звучала своя осінь: спогади, любов, легкий смуток, краса природи й тихе очікування змін. А між поетичними рядками звучали пісні про осінь, додаючи зустрічі особливого настрою й тепла. Серед прослуханого були пісні на слова Володимира Присяжнюка, Сергія Жадана, Сергія Мартинюка, Марти Липчей. Поезія і музика перепліталися, створюючи особливу атмосферу, у якій осінь поставала не лише порою року, а часом роздумів, спогадів і натхнення.

Це були читання, коли книжкові сторінки оживали голосами, поезія зустрічалася з музикою, а осінь ставала не просто порою року, а справжнім джерелом натхнення. Дякуємо всім, хто читав, слухав, співав і творив цю атмосферу разом із нами.