14.01.2017 року о 12.00 на абонементі ЦБ відбулося літературне дежавю “Уся його творчість – освідчення любові до отчого краю” присвячене до 80-ти річчя з дня народження Євгена Гуцало – українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста. який ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників.

Бібліотекар відзначила, що Євген Гуцало з’явився в літературі подібно до того, як молодий Моцарт у музиці.

Він приніс із собою багато сонця, чистого неба, живого різноголосся природи, а водночас і високих почуттів, душевного тепла і людського милосердя. Поет і прозаїк не просто співіснували в ньому – це була органічна цілісність. Публікації письменника, зокрема публіцистика, засвідчили, як болісно роздумував він над долею рідного народу, як по-синівськи віддано любив Україну. Таж уся його творчість – освідчення в любові до отчого краю. За своє коротке життя (1937-1995)рр. його творчість відзначена літературними преміями ім.Ю.Яновського(1982)р., державною премією України ім.Т.Шевченка (1985)р., Міжнародною премією О. і Т.Антоновичів (1995)р, премією ім І.Огієнка (1995)р. Буремне ХХ століття перевернуло нашу свідомість, проте добро не перестає бути добром, а зло – злом. Євген Гуцало писав про захист паростків добра від “всевинищущої бездуховности”, від черствості. Майже, в кожному творі точиться “бій” між добром і злом і завжди перемагає добро.

Захід призначений для широкого кола користувачів, відповідальна бібліотекар абонементу ЦБ Лисенко Л.С.

12.01.2017 року о 13.00 на абонементі ЦБ (вул. К. Данила,16) відбувся патріотичний діалог “Українські політв’язні – виразники національного болю, гніву і боротьби” (до відзначення Дня українського політв’язня).

Саме в цей день 45 років тому(1972) в Україні розпочалася “друга хвиля” масових арештів. За ґратами опинилися лідери шістдесятничества: Іван Светличний, Євген Сверстюк, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Валерій Марченко… Список сягнув сотні осіб. За цим стояли сотні обшуків; тисячі людей були стероризовані допитами.Репресивна машина охопила всі регіони України, де жевріло національне культурне життя.

Спілкуючись з користувачами, бібліотекар підкреслила, що шістдесятники продовжили свою боротьбу і в неволі, борючись за статус політв’язня, захищаючи свою честь й гідність цілої нації. Шістдесятники мали моральну підтримку демократичного світу. Через них світ довідався про Україну, яка бореться, – і став їй допомагати. Цей день – нагадування для нас про те, яким чином можна все поміняти. Це, без перебільшень, – дороговказ у позитивне майбутнє.

Молодих користувачів бібліотеки зворушила розповідь очевидця тих подій. Користувачам також представлена виставка-перегляд “Судилось вам, живим, крізь пекло таборне пройти”.
Захід проведений для юнацтва, відповідальна бібліотекар абонементу ЦБ Данилів Л. В.

09.01.2017 року о 13.00 на абонементі ЦБ (вул. К. Данила,16) книжковим дефіле “Охоронець слова українського” представили відомого сьогодні критика і літературознавця, лауреата премії в галузі літературної критики ім. Олександра Білецького – Тараса Салигу, уродженця с. Вікторів, Галицького району, який 07.01. відзначив 75 років від дня народження.

Представляючи автора книг: “Право на себе”, “У глибинах гармонії”, “Микола Вінграновський”, “Продовження”, “Високе світло”, “Імператив”, “Відлитий у строфи час”, “Вогнем пречистим”, бібліотекар підкреслила, що Тараса Салигу З повним правом можна назвати критиком-мандрівником, критиком-першопроходцем по творах і, що найважливіше, по художніх світах найвеличніших постатей нашої літератури – від Рильського до Костенко, Вінграновського, Драча, Калинця. У десятках книг і статей він відкривав для себе читачів, безліч неповторних фактів з багатого світу класичної і сучасної української літератури. Він не тільки літературознавець. Він ще і людино знавець, бо підносить у літературі ЛЮДИНУ – самого автора і його героїв.

Захід підготовлений і проведений для широкого кола користувачів бібліотеки, відповідальна – Кирста О.М.

Хай Рік Новий, Різдв’яні свята,
Вам подарують дні казкові.

З перших днів  Нового 2017 року відвідувачі абонементу ЦБ (вул.К. Данила, 16) поринули  у чарівний світ, створений творчою уявою і фантазіями бібліотекарів.

Магія новорічно – різдв’яних свят!
Магія новорічно – різдв’яних композицій!
Хай Рік новий, Різдв’яні свята, Вам подарують дні казкові.

У Новому 2017 році бажаємо:

• 12 місяців без хвороб,
• 53 тижні всього найкращого,
• 365 днів щастя,  
• 8760 годин успіху,
• 525600 хвилин любові,
• 131536000 секунд приємних моментів.   

Хай задумане здійсниться!
Від задуму до звершень!
З Новим 2017 роком і Різдвом Христовим.

Працівники абонементу ЦБ.

5 січня 2017 року о 11.00 на абонементі ЦБ в рамках відзначення Року Української Революції 1917-1921 років відбулася історична інформація до 135-ї річниці від дня народження Івана Огієнка – відомого вченого, педагога, мовознавця, державного, церковного та культурного діяча.

Сучасники називали Огієнка людиною енциклопедичних знань, високого обов’язку і титанічної працездатності. Бібліотекар наголосила, що досліджується його вклад у світову науку як історика церкви, богослова, філософа, перекладача Біблії і богослужбових книг, палеографа, культуролога, редактора і видавця, мовознавця, публіциста, літературного критика. бібліотекознавця.

З утворенням Центральної Ради в Києві Огієнка обирають членом ради новоутвореного Міністерства освіти. Він виступає з ініціативою про заснування Українського народного університету. який був відкритий у жовтні 1917 року, а у серпні 1918 року – перетворений на Український державний університет. У 1918 році Івана Огієнка обирають на посаду ректора Кам’янець-Подільського університету. На цій посаді він був до 1920 року. Іван Огієнко один із перших викладачів Київського університету переходить на викладання українською мовою і практично розпочинає читати новий курс “Історія української мови”.

У 1920 році виїхав на Західну Україну і поселився біля Львова. Заснував і редагував у Варшаві журнали “Рідна мова” і “Наша культура”, які сприяли популяризації української культури, виступали проти русифікаторської політики тогочасного керівництва Радянської України.
Помер 29 березня 1972 року, похований на кладовищі Глен Іден у Вінніпезі.

Захід призначений для широкого кола користувачів бібліотеки, відповідальна бібліотекар абонементу ЦБ Лисенко Л.С.