З нагоди 415-ї річниці від дня народження великого художника Рембрандта ван Рейна 15.07.2021 року у бібліотеці-філії №11 (с.Угорники, вул. Просвіти, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було присвячено караван історій під назвою “Життя на кінчику пензля”. Згадуючи цю велику особистість в історії мистецтва, бібліотекар коротенько розповів про життя майстра. Не обійшлося тут і без найцікавіших моментів із життя великого нідерландця. Адже, як і кожен великий геній, він мав і свої «особливості». Було цікаво послухати і про особливості його творчості. А також дізналися які, іноді важкі, а іноді комічні моменти пережив геній. Присутні мали змогу заглибитися в ту далеку епоху та переглянути найвизначніші роботи майстра, котрі є в загальному доступі. Направду, кожного вразив талант і дух, які передаються навіть через століття. Вони надихають, вони стимулюють, вони пробуджують до життя. 

“Тисячі речей у житті забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете до смерті.”
Іван Франко

Рід, родина, сім’я… Це ніби дерево у всій своїй красі – від самого найнижчого корінчика і аж до самого найвищого листочка. Все в собі поєднано, бо ж і справді так воно є. Родина стає тим певним джерелом, котре передає ДНК-інформацію з покоління в покоління. Саме тому, колись дбайливо ставилися до питання одруження. Батьки ретельно підбирали своєму синові «подругу життя». Бо ж від цього залежало майбутнє їхнього роду. Адже якщо у родині потенційної нареченої були любителі оковитої, то була небезпека, що ця дитина може мати схильність до цього. І тому, насамперед, дивилися на моральні якості самої молодої особи, а також і її родичів. Так будувалися сильні роди.

Виховання в родині мало величезне значення. Якщо взяти біографію будь-якого великого письменника чи науковця, то обов’язково мова йтиме про те, що любов до його праці прищепила бабуся, дідусь, дядько, мама чи хтось з родичів. Хоча б для прикладу, візьмемо сім’ю усім нам відомої Лесі Українки, на формування якої впливала мама, і навіть дядько. 

Дуже цікавим фактом є те, що у нас, слов’ян ще в дохристиянські часи закладалася ідея в кожному – не опоганити свій рід. І тут малося на увазі не загубити своє життя, не втратити Богом даний талант намарно, не гуляти, не пити, не зраджувати. Інакше кажучи – бути чесним, добрим, розвиватися і тягнутися до кращого.

От і проминув перший місяць літа – червень. Для когось це був омріяний місяць відпустки, для когось завершення навчального року, для когось випускний і посилена підготовка до іспитів. Та це вже позаду. На дворі уже другий місяць літа – липень. І він день за днем крокує вперед, не залишаючи нам можливості повернути втрачений час. і залишається лише одне – не втратити цей дорогоцінний час намарно. Адже, на сьогодні безліч різних гаджетів-ігор заповнили простір, витісняючи найцінніше, що є у кожного з нас – час. А особливо це стосується молодого покоління, бо ж основою майбутнього є нинішні діти. І саме вони, коли підростуть, будуть творити історію.

Конституція держави має бути такою, щоб не порушувати конституцію громадянина.
Станіслав ЄжиЛєц

Конституції призначені для збереження практичних та істотних прав, а не для підтримки теорій.
Олівер ВенделлГолмс-молодший

Уряд був створений для захисту людини від злочинців, а конституція була написана для захисту людини від уряду.
АйнРенд

Минає 25 років з дня прийняття такого важливого для існування будь-якої держави головного закону – конституції України. За цей і ніби не такий аж великий період часу, вона багато дописувалася і поповнювалася різними підзаконними актами. Та попри все, вона залишається незмінним джерелом врегулювання міжособистісних відносин у середині нашого суспільства та регламентує відносини з іншими державами.

І щоби коротко пригадати собі корені формування нашої конституції у бібліотеці-філії №11 (с.Угорники, вул. Просвіти, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було представлено виставку-присвяту під назвою “Конституція України: традиційне і нове” (до Дня Конституції України). 

Але що означає саме слово “конституція”, адже важливо не просто жонглювати розумними словами і висловами, але й розуміти що вони означають.
Отже, конституція (лат. constitutio — установлення, устрій, порядок) — основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян.

Поезія — це не «кращі слова в кращому порядку», це — вища форма існування мови.
Й. Бродський

Бо пам’ятайте, що на цій планеті, Відколи сотворив її пан Бог, Ще не було епохи для поетів, Але були поети для епох.
Ліна Костенко

Слово… Скільки важить воно, слово. Що здатне зробити одне лише слово! Це величезна сила, котра може будувати суспільство і нищити цілі народи. Слово, воно здатне вивести людину з найглибшої депресії і водночас довести людину до депресивного стану. Слово – це сила. Адже саме завдяки слову люди здатні розуміти одне одного. Завдяки слову людина може передати почуття, переживання та емоції. Так будувалася і розвивалася мова. І були ті, хто завжди був її жрецем. Тим, хто популяризував це слово в суспільстві, тобто поет, письменник. Людина, котра залишалася в суспільстві, але разом із тим була поза ним. Поет. Це – пророк, мислитель, філософ, пастир. Все поєднується в цьому одному слові. Бо ж це не просто пафосне складання слів і не якесь там безтурботне життя. Ні. це повна присвята себе певному служінню іншим. І як влучно зазначила свого часу Леся Українка, яким повинен бути цей «носій Слова»: «Не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани!». 

І от, напередодні дня молоді, 25.06.2021 року, у бібліотеці-філії №11 (с.Угорники, вул. Просвіти, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено виставку-рекомендацію під назвою “Молодий струмінь у літературі”, щоби кожен охочий міг ближче ознайомитися з новими талантами та почитати щось цікаве.

Тож нехай усім, хто читає, підтримує і допомагає цим молодим особам зростати у правдивості і чесності свого дару, ніколи не буде соромно за них. А до кожної молодої особистості, що прагне розвивати цей Богом подарований талант, хочеться сказати словами із Притч Соломона (гл. 23, ст. 12): «Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів».