Найвищий для мене чин – Книга.
Та книга, де букви, як і трава, мають
свою барву, свій пахощ…
І смисл усякого письма в тому,
щоб укріпити в людності дух доброчесности – найбільше з благ.
М. Дочинець.

16 вересня 2019 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради розпочалася ювілейна мозаїка “Кристали слова в українській літературі”, приурочена  вересневим уродженцям (60-річчя Мирослава Дочинця, 125-річчя Олександра Довженка, 155-річчя Михайла Коцюбинського, 250-річчя Івана Котляревського).

До уваги відвідувачів бібліотекарі представили викладку творів згаданих письменників. Серед них  новітні, оригінальні видання: “Енеїда” І. Котляревського з анімаційними ілюстраціями Івана Будзи; М. Коцюбинського “З глибини” (меценатський проект), а  “Тіні забутих предків”, “Цвіт яблуні”, “Intermezzo”, “Сон”, “Коні не винні”, “Подарунок на іменини” в збірці українською та німецькою мовами; “Вибрані твори” О.Довженка з фрагментами гравюр автора, з детальними коментарями архівних та музейних матеріалів.   В серії “Яблуко Слова”– видання Мирослава Дочинця: “Місячна роса”, “Дами і Адами”, “Світильник слова”, “ Булава і серце”,  “Свічник”, “Криничар”, “Горянин” та ін. 

Немов Христос, воскресла Україна, хоч рани кровоточать і болять, вона ось-ось розквітне, мов калина, ніхто її не зможе подолать. Роман Юзва

Протягом дня 22.08.2019 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради організовувався поетичний альбом “Коли ти вже воскресла, Україно, то вознесися духом, вознесись!” з нагоди 28- річниці Незалежності України, 85-річчя з дня народження поета Романа Юзви (1934 – 2003).

Відвідувачі бібліотеки не лише цитували і слухали вірші іванофранківець Р. Юзви, але й розважали над сучасним станом України:
Її ще досі гноблять воріженьки і тягнуть з неї жили навсібіч. Не розімкнулись ще міцні обценьки, що тисли її протягом сторіч.
Хлопчаки – семикласники вважають, що винні можновладці, котрі наповнюють свої кишені за рахунок інших. А бібліотекар наголосила, що доля України починається з кожного з нас.

Працівник книгозбірні здійснила перегляд збірок ювіляра “На перехрестях долі”, “Я належу Україні”, “Світло любові”, “Віче правди” і літературно-художніх видань про Україну для дітей. А також — заохотила користувачів долучити до поетичного альбому власні твори про рідний край. Серед дорослих читачів представили свої напрацювання Василь Скрегунець “На чатах оберегів предковічних” та Ярослав Когуч “Лірика”.

Натхненні поезією, молодші користувачі створювали колаж національних символів України технікою паперопластики.
Відповідальна Українець С.

“…І вже зовсім неоціненним видається громадський і мистецький подвиг першого українського перекладу Біблії, завершений П.Кулішем у співпраці з І.Левицьким та І.Пулюєм.

Якби він зробив тільки це – його ім’я вже мусило би бути золотими літерами викарбувано на скрижалях національної пам’яті!  ”

(І.М. Андрусяк)

  7 серпня протягом дня у бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради для широкого кола відвідувачів проходив додатковий захід –  прес-досьє “Один із перекладачів Біблії” з нагоди 200-ліття від дня народження письменника, поета, перекладача, автора першої фонетичної абетки, засновника історичного роману Пантелеймона Куліша.

П. Куліш походив із сім’ї заможного козака-хлібороба, отримавши високу освіту він стрімко розвинув свою кар’єру, але утриматися у Петербурзі, на високих посадах, йому завадила любов до рідного народу. Запідозривши  причетність до «Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» Куліша було ув’язнено, заборонено писати та друкувати. У таких несприятливих умовах він взявся за переклад Святого Письма, як з релігійних мотивів, так  і з своїх власних переконань. Письменник вірив, що Біблія, Гомер і Шекспір є трьома основними стовпами всесвітньої культури і наполегливо працював, щоб український народ міг на своїй рідній мові ознайомлюватися із здобутками цієї культури. Над перекладом Біблії П. Куліш разом із І. Пулюєм працював все життя, оскільки у зв’язку із  пожежею більша його частина була втрачена. Закінчував переклад уже І. Нечуй-Левицький, але подвиг Куліша, як першого перекладача Біблії є неоціненним. Оскільки саме він наважився донести Святе Письмо до простого народу.

“Стрілець і пісня, — то брат і
сестра, то любчик і любка; в одинокій
пісні знаходить стрілець розраду та
хвилеве забуття”.
підхорунжий Юрко Шкрумеляк

2 серпня 2019 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100), Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбувся історичний муз-land “Стрілець без пісні, як риба без води” з нагоди 105-річчя з часу заснування Легіону Українських Січових Стрільців.

Бібліотекар розповідала історію створення  стрілецьких пісень, в яких оспівано Український дух, жертовність Олени Степанівни, легендарний бій на горі Маківці…   В книгозбірні лунали з ютубу: “ Ой у лузі червона калина“ Степана Чарнецького, “ Гей там на горі січ іде” Кирила Трильовського, “ За Україну, за її волю” Миколи Вороного, “Човен хитається серед води” Романа Купчинського, “ Ой видно село” Богдана Лепкого, “Не пора” Івана Франка та ін. Звучала цікава інформація про композитора, капельмейстра оркестру УСС Михайла Гайворонського, композитора Левка Лепкого. Присутні на вибір переглядали  відео-пісні.  

Діти ділилися враженнями про те, як звучав стрілецький марш на шкільній лінійці, як співали “Червону калину” в дитячому садочку,  колись чули ці пісні, але не знали авторів. Читачі переглянули видання, з яких довідались про прапор УСС, присягу стрільця, головний убір  мазепинку, військову термінологію (чета, хорунжий) . А також — про авторів стрілецьких пісень, які були безпосередніми учасниками бойових дій в Галичині, на Закарпатті, на  Наддніпрянщині, 

А  батьки зацікавилися документальною літературою про УСС, виставлену на виставці, яка діятиме в бібліотеці №5 до 8.08. 2019 р. До уваги відвідувачів створено буклет “Феномен пісень українського Січового стрілецтва”, в якому вміщено список наявних в нашій книгозбірні джерел про Українських Січових Стрільців (УСС) загалом.

Саме Стрілецькі пісні донесли до нас звитягу українців на початку ХХ ст. за волю і незалежність і тепер будять нашу свідомість.

Захід підготувала і провела Українець С.