1 грудня у бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) було проведено медіа-експрес “Знай, щоб захистити себе” з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІД для підлітків та юнацтва.

Україна займає перше місце  у Європі за масштабами поширення ВІЛ. Станом на 2017 рік у нас є 135 тисяч хворих на вірус імунодефіциту людини, а за деякими даними майже кожен другий не здогадується про свій статус. Згідно інформації МОЗ, за шість місяців цього року на території нашої держави зареєстровано понад 7600 нових випадків ВІЛ-інфекції (з них 1365 – у дітей до 14 років). Така сумна статистика змушує кожного замислитись,  що небезпека зовсім поруч і ми повинні захистити себе та своїх близьких.

Бібліотекар розповіла  присутнім яким чином передається вірус і чому не варто цуратися віл-позитивних, а особливо дітей, які стали невинними жертвами.   До уваги відвідувачів  було надано мультимедійну презентацію “Молодь і СНІД: серйозний погляд”, документальний фільм “СНІД” (30.06.2012) та інші відеосюжети на актуальну тему. Читачі також отримали листівки здоров’я “Наша увага – це найкраща профілактика”, користуючись порадами яких, молоді люди зможуть уникнути небезпеки. Знатимуть, як потрібно діяти у разі зустрічі з нею, щоб віл-інфекція не переросла у синдром набутого імунодефіциту, адже ВІЛ – це  ще не вирок.

Відповідальна: Козак-Дидич М.В.

4 грудня о 15 00 у бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) відбувся літературний портрет “Відважний мандрівник у глибині духа” з нагоди 295-річчя з дня народження Григорія Сковороди.

Григорій Савич Сковорода видатний український філософ, його ім’я добре відоме не тільки в Україні, але і далеко за її межами. Ми ж українці не рідко не можемо здогадатися якою людиною він був, оскільки життя Сковороди з роками обростало легендами. Йому присвячено більше п’яти тисяч праць і опираючись на сучасні дослідження бібліотекар ознайомила відвідувачів із цією непересічною особистістю. Присутні дізналися що Григорій Савич народився у незаможній козацькій сім’ї здобув хорошу освіту у Києво-Могилянській академії (навчався з перервами близько 20 років), знав сім мов та грав на кількох музичних інструментах, був неперевершеним співаком писав музику, вірші, трактати, діалоги, притчі. Основою його світогляду було гасло ”Пізнай себе!”, а символічний світ філософії Сковороди побудований на Біблії.

Читачі переглянули відео: “Великі Українці – Григорій Сковорода” та документальний фільм“Таємничий Сковорода”, ознайомилися з книгами із виставки “Він мудрий словом, розумом, життям” (Драч І. Григорій Сковорода: Біографічна повість, Ушкалов Л. “Григорій Сковорода”, фотокнига В.Стадниченка та М.Шудря “Наш перворозум Григорій Сковорода на портреті і в житті”, В. Єшкілєв “Усі кути Трикутника: Апокриф мандрів Григорія Сковороди”, Чижевський Д. “Філософія Г. С. Сковороди”).
Відповідальна: Козак-Дидич М.В.

Да вси єдино будуть...

св. Йосафат Кунцевич

Коли Василіянський Чин був сильний,

сильною була й Церква. Треба його уважати за вікове дерево, корінь якого є святий.

Папа Лев ХІІІ

З 21 по 27 листопада 2017 року в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) діяла виставка-подія “Вірні воїни Христової віри” з нагоди завершення ювілейного Року – 400-ліття заснування Василіянського монашого чину ім. святого священномученика Йосафата Кунцевича (УГКЦ).

Завідувачка бібліотеки провадила присутніх за матеріалами виставки в духовне минуле ювілейної події . Основи чернечого життя заклав у IVст. святий Василій Великий (Мала Азія). В 1617 р. жертовними стараннями Київського митрополита Велямина Рутського та Полоцького єпископа Йосафата Кунцевича засновано Чин св. Василія Великого (ЧСВВ). 12 листопада 1623 р. противники об’єднання з Апостольським Престолом у Вітебську зарубали владику Йосафата сокирою, а тіло кинули в ріку Двину, яке дивом знайдено і до сих пір не тлінне. Після мученицької смерті Й. Кунцевича відбувалось багато чудес: його кривдники навернулися, а хто звертався до нього у молитві – отримував допомогу.

23-24 листопада 2017 р. в бібліотеці-філії №5 (вул.Галицька,100) діяла виставка-реквієм “ Смертями голодних шепоче земля” (До дня вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу в 1932 -1933 рр, до 80- річчю голодомору в 1946 р. на Західній Україні).

На протязі кожного дня бібліотекарі пригадували відвідувачам про зумисне морення голодом, насильницьке пограбування продовольства в населення східного регіону України, з метою знищення етнічних українців сталінським тоталітаризмом. Про що свідчив у своїх дослідженнях, маловідомий серед української громадськості, американський (корінний індіанець) вчений-радянолог Джеймс Мейс, публіцист. Його називають Людиною Правди, котра доклала усіх зусиль, щоб зірвати чорну КГБ-шну “завісу навчання” над українською трагедією ХХ століття “біблійних масштабів”. Саме Мейс назвав Голодомор 32-33 рр. Геноцидом і запровадив акцію “Запали свічку пам’яті”, перший розповів правду Україні і цілому світові про 57 мільйонів невинних жертв. Про його діяльність можна почитати з газети “День” (2017 рік №28-29, №207-208 та за інші роки), редакція якої посмертно випустила книгу публікацій — Джеймс Мейс “Ваші мертві вибрали мене”.

Дорослі читачі ознайомилися з художньою літературою про голодомор: Н.Доляк “Чорна дошка”, С.Талан “Розколоте небо”, В.Барка “Жовтий князь, В.Сосюра “Третя рота”, Лев Гольденберг “З уцілілого в пам’яті:Голодомор”//День.–2015.–№217-218, переглянули документальну — ”Моєї пам’яті печаль”, “Станиславів і голодомор 1932-1933 рр.”, “Україна. Загартована болем”, “І серпом, і молотом, і голодом” та ін.

Для дітей на виставці представлено книги: “Народні оповідання”, О.Мак “Каміння під косою”, П.Запаренко “Дума про дитинство”,
А. Листопад “Біла молитва братика”.

Нам залишається пам’ятати і молитися за невинно і передчасно померлих українців, щоб не допустити подібного геноциду.
Відповідальна за захід Українець С.

14 листопада о 15.00 у бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) відбулося літературне карооке  “Пісенне світло Малишкової душі” для юнацтва та дорослих читачів з нагоди 105-річчя від дня народження талановитого поета, пісняра Андрія Малишка.

Народившись у багатодітній сім’ї шевця (у Самійла та Івги Малишків було 11 дітей) та пройшовши складний життєвий шлях (голодні роки, воєнні лихоліття) він  став майстром ліричних мініатюр неповторним митцем слова. У його доробку близько 40-ка збірок,  Андрій Самійлович також є автором значної кількості публіцистичних та літературно-критичних творів, текстів пісень до фільмів: “Макар Нечай” (1940 р.), “Богдан Хмельницький” (1941 р.), “Роки молодії” (1942 р.), “Щедре літо” (1950 р.), “Долина синіх скель” (1956 р.), “Лілея”, “Таврія” (1959 р.), “Чорноморочка” (1960 р.), “Абітурієнтка” (1973 р.),  сценаріїв до кінокартин: “Навіки з російським народом” (1954 р.), “Квітуча Україна” (1961 р.), “Ми з України” (1962 р.).