Вже 29-ий рік ми відзначаємо День Незалежності України. З кожним роком розбудови і розвитку нашої держави поглиблюється усвідомлення цієї дати – 24 серпня – і значення її для всієї країни, для кожного з нас. В цей день ми низько схиляємо голови перед героями, які виборювали її у боротьбі – Українським Січовим Стрільцям, воякам Української Галицької Армії та Української Повстанської Армії, а також героям Небесної Сотні і тим, котрі і нині захищають кордони України на сході.

З цієї нагоди працівники краєзнавчого відділу ЦБ ( вул. Г. Мазепи, 1) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, організували виставку-календар “І одна Україна на великій землі”, яка діяла з 19 по 25 серпня 2020 року. Бібліотекарі вітають всіх жителів міста і користувачів свого відділу з цим величним святом. А в дарунок пропонують послухати вірш прикарпатської поетки, членкині НСП України Наталії Данилюк “Нація”, котрий читає користувачка відділу краєзнавства, журналістка Тетяна Зарецька.

Матеріал підготували працівники відділу краєзнавства ЦБ.

“Кожен вкладає  свою частку в багатство України. Ваша частка житиме у створеному Вами музеї, який нагадуватиме нам героїчну постать Олекси Довбуша, є досягненням великого історика Володимира Грабовецького”

(академік Ігор Юхновський)

24 липня минає 92 роки від дня народження Володимира Грабовецького – видатного українського вченого, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, почесного професора кафедри українознавства Українського державного університету (2003 р.), почесного доктора Ужгородського національного університету (2005 р.) та почесного професора ПНУ ім. В. Стефаника (2007 р.). 

За своє життя визначний історик опублікував понад 100 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій, 75 окремих видань, 900 статей з історії України, в тому числі і Прикарпаття. Автор шести опублікованих “Нарисів історії Прикарпаття” (1992-1995 рр.) та трилогії “Ілюстрованої історії Прикарпаття” (2002-2004 рр.), двох монографій про М. Шашкевича та Т. Шевченка. Його наукові праці друкувалися в ряді країн Європи та Америки. Ця якісна і тривала праця отримала гідне визнання: ордени “За заслуги” ІІІ ступеня (1995 р.), ІІ ступеня (2008 р.), І ступеня (2015 р.); срібної медалі з нагоди 1000-ліття християнства в Україні (1998 р.) та золотої медалі з нагоди 2000-ліття Різдва Христового (2000), а також став лауреатом премії ім І. Вагилевича (1991 р.) і премії ім. І. Крип’якевича.

Саме з цієї нагоди працівники краєзнавчого відділу ЦБ (вул. Г. Мазепи, 1) Івано-Франківської міської ради та історико-меморіальний музей Олекси Довбуша організували для онлайн-користувачів виставку-посвяту “Життя на вівтар України”. На ній представили матеріал про життєвий шлях та наукову діяльність, а також ряд книг та  монографій з його доробку. То ж, після закінчення карантину, ми чекаємо своїх відвідувачів та гостей нашого міста навідатись до нас і дізнатись більше про невтомну працю академіка В. В. Грабовецького.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу ЦБ.

“…Пронесуться з танками обози, заголосить у долині ліс.
Ти, могилку свіжу при дорозі, вгледівши, схвилюєшся до сліз.
На шоломі зелень не пов’яне, де вояцька запеклася кров.
Кажуть, тут спочинув брат коханий, що з боїв додому не прийшов.”
(Буряківець Ю. “Зустріч”. 1944 р.)

Вранці, 27 липня 1944 року, місто Станіславів було повністю звільнено  від фашистських загарбників. У бою загинуло 403 радянських воїнів і офіцерів. Багато з тих, які полягли під час його визволення, поховано на меморіальному кладовищі (вул. Б. Лепкого, поблизу залізничного вокзалу), а ще двох – Петра Корнацького та Степана Степаненка, поховано на території Локомотиворемонтного заводу, де пізніше було встановлено пам’ятник.

Ознайомлюючи своїх онлайн-користувачів про цю подію, працівники краєзнавчого відділу ЦБ (вул. Г. Мазепи, 1) Івано-Франківської міської ради підготували експрес-виставку “Того подвигу нам не забути”. На виставці розміщені матеріали, які детально описують липневі дні 1944 року. Тож  ми чекаємо своїх відвідувачів і гостей нашого міста у своїй книгозбірні, щоб детальніше дізнатись про визволення Івано-Франківська від фашистських загарбників.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу ЦБ.

“Для нас, пластунів, Петро Франко співтворець “Пласту” – тієї організації, яка переможно пережила дві світові війни, ворожі окупації і сьогодні виховує вже п’яте покоління української молоді по цілому світу”

(Л. Храплива-Щур)

Цими днями минає 130 років від дня народження сина Каменяра – Петра Франка. Його коротка, але сповнена подіями біографія свідчить, що він сповна успадкував від свого батька ген працездатності. Громадський діяч, учений-хімік, спортсмен, пластун, авіатор, січовий стрілець, сотник УГА, видавець, письменник, педагог, винахідник, депутат та директор музею. Коротко кажучи, – людиною честі, діла та сильної волі. По собі залишив кілька підручників із фізкультури, наукові матеріали стосовно переробки молока,  фольклорно-етнографічні записи, низку художніх творів, спогадів про батька та кіносценарій за повістю І. Франка “Борислав сміється”. У 2005 р. Указом Президента України 7-а бомбардувальна бригада ВПС України названа іменем Петра Франка. Перед входом до КПП військової частини тактичної авіації, що дислокується на Хмельниччині у 2019 р. з’явився мурал із зображенням П. Франка.

Відзначаючи роковини Петра Франка, краєзнавчий відділ ЦМБ та кімната музей І. Франка (вул. Г. Мазепи, 1) департаменту культури Івано-Франківської міської ради, інформують своїх користувачів про  життя та діяльність молодшого сина Каменяра. Під час карантину, коли відвідувачі невзмозі  прийти до бібліотеки, ми організували книжкову виставку “Найкращий галицький пілот”, на якій представили матеріали про молодшого сина І. Франка, а також  його твори “Іван Франко”, “Від Стрипи до Дамаску” та оповідання “Жінка”. То ж після закінчення карантину чекаємо на Вас.

Всім, хто цікавиться долею Петра Франка пропонуємо переглянути відео “Петро Франко – перший авіатор України”.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу ЦМБ.