“Талант і пристрасть –

в цьому Пилип’юк…

Якщо точніше – 

Василева суть.

Творив історію

свою і України

і далі творить 

літопис країни.”

(Б. Залізняк)

Ім’я Василя Пилип’юка широко знане в світі завдяки його глибоко філософським, художнім світлинам. Витончене відчуття тіні і світла, модерне володіння композицією, вміння схопити мить людського життя притаманне творчості митця.

Відзначаючи ювілей Василя Пилип’юка, працівники краєзнавчого відділу ЦМБ (вул. Г. Мазепи,1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 9 січня організували арт-галерею “Фотопоеми його серця”. Завідувач відділу краєзнавства Паркулаб Г. ознайомила присутніх з життям і творчістю нашого краянина, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка. Присутні переглянули фотоальбоми, які були представлені на виставці: “Львів. Пори року” (2015), “Снятине мій” (2008), “Світлопис душі” (2015) та інші. Одностайне захоплення відвідувачів викликали світлини, зокрема “Княгиня” (2015 р.), “Композитор Володимир Івасюк” (1977 р.), “Погляд” (1998 р.), “Пам’ять” (1974 р.) та інші.

Матеріал підготували працівники відділу краєзнавства.

“…І у світи полине Коляда,

аби усім про чудо розказати –

народження Спасителя Христа,

Ісусика – Господнього  Дитяти…”

(Леся Геник)

Понад два тисячоліття  з року в рік увесь християнський світ з радістю і благоговінням відзначає день приходу на світ  Сина Божого – Різдво Богочоловіка, Дитяти від Духа Святого і Марії Діви. В українському народі віддавна заздалегідь старанно готувались до різдвяних свят. Переддень Різдва – Святий вечір. Особливий, незабутній час у році. Надвечір’я Різдва Христового сповнене церковних відправ, багатих народних обрядів і звичаїв.

Відзначаючи найвеличніше свято українського народу, працівники краєзнавчого відділу ЦМБ (вул.Г. Мазепи, 1) департаменту культури Івано-Франківської міської ради  4 січня 2020 р. організували виставку-календар “Славимо Диво пришестя Христа”.

Яке ж свято без смачних святвечірніх пісних страв? На виставці бібліотекарі представили книги:

• Вербенець О., Манько В. Обряди і страви Святого вечора /О. Вербенець, В. Манько. – Л.: Свічадо, 2010. – 200 с.;
• Кравецька Л. Україна від свята до свята: найкращі страви вправних господинь /Л. Кравецька. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 126 с.

А яке Різдво без гучної веселої колядки? Тут знайдете збірники колядок і щедрівок:

• Гнатюк В. М. Колядки і щедрівки: етнографічний збірник /В. М. Гнатюк; післямова М. І. Мушинки. – Х.: Фоліо, 2019. – 312 с.
• Христос народився! Весь люд звеселився!: Вертепи та віншівки. – Л.: Свічадо, 2016. – 112 с.

Виставка-календар діятиме до кінця січня. 

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу ЦБ.

“На Різдвяні свята всі ся радуймо
І на Божу славу заколядуймо.
Христос народився із Діви Марії,
А Різдвяні свята, як цвіт з лелії ”
(Народна творчість)

Зимовий цикл народної календарної обрядовості українців є найбільш популярним і очікуваним в народі. Поділяються на передріздвяні та власне різдвяні свята. Розпочинаються святкування від Коляди, що відзначається напередодні Різдва, і закінчується на Водохреща.

Саме з нагоди святкування зимових свят 24 грудня о 13.00 год. в приміщенні краєзнавчого відділу ЦМБ департаменту культури Івано-Франківської міської ради та історико-меморіального музею Олекси Довбуша (вул. Г. Мазепи, 1) обласного управління культури, національностей і релігій. Літературно-музичною композицією “Небо і земля нині торжествують” розпочали святкування Різдвяно-новорічних свят у Історико-меморіальному музеї Олекси Довбуша. Зміст тогочасної історії відтворив у своєму виступі старший науковий співробітник музею О. Довбуша Володимир Бакала, який розповів про народження нашого Спасителя, розкрив його шлях любові і страждання, розпочатий із ясел.

“Метою цього товариства – мала бути пропаганда жіночого питання з допомогою літератури, висвітлення українській громадськості шляхом лекцій та відповідних видань українською мовою сучасного становища і сучасної боротьби жіноцтва…”

(І. Франко)

7 грудня 1884 р. Іван Франко виступав у Станиславові на Установчих зборах Товариства українських жінок, які організувала письменниця-демократка Наталя Кобринська. Вони відбулись на другому поверсі української читальні (пл. Ринок, 6). Перебуваючи у Швейцарії, вона знайомиться з Михайлом Драгомановим, що справив на неї надзвичайно велике враження. Він і  порекомендував молодій жінці зайнятися працею над піднесенням українського жіноцтва.

Відзначаючи  цю історичну подію в житті нашого міста, працівники краєзнавчого відділу ЦМБ (вул. Г. Мазепи, 1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, 9 грудня 2019 р. для користувачів провели експрес-інформацію “В обороні жіночих прав”. Хоча засноване Наталею Кобринською перше українське жіноче товариство у Станиславові (1884 р.) довго не прожило, але засвідчило, що доля української жінки була і залишається  не байдужою для громадсько-культурних діячів як минулого так і сьогодення.

На розгляд присутніх була організована книжкова виставка, на якій бібліотекарі представили літературу яка висвітлює цю подію: Арсенич П. “І. Франко і Прикарпаття” (2006 р.), Виноградник Т. “Франко в житті Стефаника” (2006 р.), Луговий О. “Визначне жіноцтво України” (2004 р.) та інші.

Матеріал підготувала Паркулаб Г.  

В останній день осені, 30 листопада, у приміщенні кімнати-музею Івана Франка (краєзнавчий відділ МЦБС) відбулося чергове засідання клубу краєзнавців ім. І. Франка, який діє при музеї. Тема засідання – “Українська національна ідея в контексті сучасної української культури”.

Ідея саме такої теми належить одному з членів клубу, доценту кафедри суспільних дисциплін ІФНТУНГ Макаровському Івану Петровичу. Власне, саме він і виступив основним доповідачем на засіданні, адже вже не перший рік цікавиться цією темою і має цікаві і вагомі напрацювання в цій царині. Якою є українська національна ідея? Які її складові? В якому напрямку нам треба працювати, щоб у кожному українцеві на високому рівні розвинулось самоусвідомлення і самовизначення себе як українця?

На ці та інші питання намагалися дати відповіді учасники зустрічі. Розмова вдалася змістовною і напрочуд емоційною, адже ця тема на часі і зачіпає сьогодні кожного.

Організувала і провела засідання завідувач музею та керівник клубу краєзнавців Г. Паркулаб.