30 січня 2025 року в Читальній залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Міської ради, відбулася творча зустріч з письменником, членом спілки письменників України, композитором-піснярем, майстром народної творчості, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, який працює в галузі живопису, графіки та різьби на дереві,  Володимиром Гловацьким.

Під час зустрічі  присутні мали змогу ознайомитись з багатогранністю творчості пана Володимира, зокрема дізналися, що твори митця експонувалися на багатьох  всеукраїнських та зарубіжних виставках. Як письменник, він видав сім книг: “Нехай святиться ім’я твоє”, “Клич Кревняків”, ”Під знаменням білої блискавки”, ”Ясеневий край”, “Варятське коло”, “Сонячний скрипаль”, “Анна Єфросинія велика княгиня Романова”.

30.01 – виповнюється 95 років від дня народження Всеволода Нестайка (1930-2014), українського драматурга, дитячого письменника. 30 січня — день, коли світ отримав одного з найяскравіших і найніжніших творців української літератури, Всеволода Нестайка. Він залишив велику спадщину, яка стала частиною дитячої душі, зігріваючи її теплом і добротою.

29 січня. День пам’яті Героїв Крут. Мить, коли час зупиняється, і серце стискається від болю та жалю. А душа, здається, відчуває тінь тих молодих, але таких відважних сердець, які, не вагаючись, стали на захист своєї Батьківщини, знаючи, що смерть вже чекає на них за обрієм. Ці юнаки, яких ще не обпікали важкі будні, не бачили на своїх плечах важких років війни, все ж зробили свій вибір. Вони, як зірки, що згорають, даруючи своє світло світові, віддали життя за майбутнє, що було для них таке важливе — за незалежність, за волю, за мрії, які не встигли здійснити.  Але їхній подвиг не забутий. І кожен рік, 29 січня, ми згадуємо їх, цілуємо їхні імена, і вітер вічно носить їхній дух по просторах української землі. Вони залишилися безсмертними в наших серцях — як вогонь, що горить у темряві, як надія, що не гасне. Загибель тих юнаків — це не просто трагедія, це свідчення того, що навіть у найтемніші моменти історії, серед найжорстокіших випробувань, є місце для світла, для боротьби, для віри в краще. І хоча вони впали на полі бою, їхній подвиг живе в кожному з нас. Ми не забули їх, ми будемо пам’ятати завжди — Герої Крут.

Це дата, коли світ згадує про ті страшні події, що забрали мільйони життів невинних людей. Вишуканий смуток огортає душу, коли згадуєш про маленьких дітей, що так і не побачили весни, про матерів, які втратили своїх рідних. Бабин Яр, Освенцім, Треблінка — місця, де кожен камінь мовчить, але розповідає страшну історію. Це була не просто війна, це був напад на саму людяність, на право бути живим. В’язні концтаборів жили в умовах, що не залишали місця для надії, де смерть була постійним супутником. Ці люди залишилися в серцях нащадків не лише як цифри в статистиці, а як уособлення трагедії, яка не повинна повторитися. Ми повинні пам’ятати, щоб не допустити нових страшних сторінок історії. Цього дня ми віддаємо данину пам’яті невинним жертвам, які стали мішенню ненависті та жорстокості. Знищення цілого народу, болючі спогади про концтабори та нескінченні страждання людей, що втратили свої домівки та рідних, стають невід’ємною частиною нашої колективної пам’яті. Кожна історія про пережите в ті страшні часи — це крик душі, що повинен бути почутий, аби більше ніколи не повторилося те, що відбувалося в ті роки. Імена тих, хто загинув, мають залишитися в нашій пам’яті, щоб ми могли передавати ці уроки майбутнім поколінням. Більше нікому не можна дозволити страждати через расову ненависть. Пам’ять про Голокост — це не лише згадка про минуле, а й заклик до єдності та боротьби за права людини. Цей день нагадує нам, як важливо цінувати мир і людяність, як важливо стояти на сторожі справедливості.