14 травня 2025 року, в день, коли їй виповнилося б 105 років, Слава Стецько мовчки дивилася на нас із фотографії, що жовтіла від часу. Її обличчя — строге, але водночас теплі очі, що ніби запитували: «А ви що зробили для України?» Вона народилася 14 травня 1920 року в Романівці на Тернопільщині, в родині, де любов до України була не просто словами, а життям. З 1938 року стала членкинею Організації українських націоналістів (ОУН), а під час Другої світової війни служила медсестрою та санітаркою в Українській повстанській армії (УПА). У 1943 році була заарештована німцями у Львові, а після звільнення залишилася в еміграції в Німеччині. У 1946 році Слава стала членкинею Центрального комітету Антибільшовицького блоку народів (АБН), а після смерті чоловіка, Ярослава Стецька, у 1986 році очолила цю організацію. Вона також була головою Конгресу українських націоналістів (КУН) з 1992 року до кінця свого життя. У 1991 році повернулася в Україну і була обрана депутаткою Верховної Ради України, де служила на закордонному комітеті. Її життя стало прикладом відданості ідеї незалежної України та незламної боротьби за її свободу. Слава Стецько була не лише політичною лідеркою, а й символом незламного духу українського народу. Її діяльність включала організацію жіночої мережі та юнацтва ОУН, а також співпрацю з Червоним Хрестом УПА. Її внесок у національно-визвольний рух та боротьбу за незалежність України залишив глибокий слід в історії. Слава Стецько була не лише політичною лідеркою, а й символом незламного духу українського народу. Слава Стецько була похована на Байковому кладовищі в Києві. Її спадщина продовжує надихати нові покоління українців на боротьбу за свободу та незалежність. Її життя є прикладом відданості, мужності та патріотизму, що залишаються актуальними і сьогодні. Слава Стецько — це не лише ім’я в історії, а й символ незламного духу українського народу, який продовжує надихати на боротьбу за свободу та незалежність.

Любесенькі мами!

У цей світлий день, коли природа дарує нам квіти, а сонце пестить землю своїм теплом, ми, бібліотечна сім’я, обіймаємо Вас всією ніжністю нашого серця. Ви — мов весняні квіти, напоєні сонячним світлом, любов’ю й ласкою. Ваші душі — джерела тепла, які зігрівають своїх діток у найпохмуріші дні. Дякуємо Вам за безмежну любов, за Ваші ніжні руки й за кожну мить турботи. Хай, дорогі мами у Вашому житті завжди розквітає щастя, мов барвистий сад, а лагідне сонячне тепло огортає Ваше серце щодня.

З Днем Матері, матусі, бабусі – наші квіти любові: лілеї, троянди, жоржини… Любимо Вас!

З Днем Європи, Україно!

Сьогодні над просторами нашої землі звучить мова єдності, миру й надії. У цей день ми долучаємося до великої європейської родини, що тримає в серці гідність, свободу і повагу до людини. Європа — це не лише географія, це — дух відкритості, взаєморозуміння й культурної спадщини. Це — шлях, яким іде Україна, тримаючи в долонях свої цінності й мрію про щасливе майбутнє. Нехай цей день нагадає нам: ми — частина великого континенту, де кожен голос важливий, де кожна країна — цеглинка у храмі миру.

Зі святом! Хай Європа буде в серці, а серце — в Європі.

У цей день ми схиляємо голови перед мільйонами загиблих, замордованих, знищених страшною війною, що охопила світ. Саме 8 травня 1945 року людство зробило глибокий вдих — після років крові й страждань прийшла довгоочікувана звістка: нацистська Німеччина капітулювала. У штабі союзників, у французькому Реймсі, був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію. Підпис поставив генерал-полковник Альфред Йодль — за дорученням Рейхспрезидента Німеччини Карла Деніца. Це був кінець одного з найтемніших розділів історії — час, коли зло мало обличчя війни, а кожен день був боротьбою за життя, за правду, за свободу. 8 травня — не лише дата перемоги. Це — день, коли ми згадуємо, якою ціною вона дісталася. Це — молитва за загиблих, вдячність живим і обіцянка ніколи не допустити повернення темряви. Ми вшановуємо подвиг тих, хто ціною життя зупинив найстрашніше зло ХХ століття. Їхня мужність і незламність — це урок для нас усіх і натхнення в теперішній боротьбі. Нехай наша сучасна, довгоочікувана перемога стане гідним продовженням тієї великої справи. Нехай об’єднає нас віра, пам’ять і сила духу.
Слава героям минулого — і слава тим, хто бореться сьогодні. Переможемо разом!