Сучасну українську літературу важко уявити без Василя Шкляра. Він – дуже цікава та навіть «містична» особистість. А його книги захоплюють настільки, що вже після прочитання перших сторінок розумієш – не відкладеш, доки не дочитаєш. Кожна його книжка стає бестселером. Успіх його романів приголомшливий: відзнаки, премії, гран-прі, постійні перевидання, переклади іноземними мовами. Шкляр є володарем багатьох літературних премій, але найдорожча з них — народна Шевченківська, яку автор отримав після того, як 2011 року відмовився прийняти з рук антиукраїнської влади присуджену йому Національну премію імені Тараса Шевченка. З культового «Чорного Ворона» («Залишенця») розпочалася давно очікувана екранізація романів «батька українського бестселера». 

10.06.2021 року на абонементі ЦМБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  відбулася літературна імпреза  “Василь Шкляр: батько українського бестселера”, якою презентували користувачам бібліотеки (як реальним, так і віртуальним) найвідоміші його книги.
Василь Шкляр філолог в квадраті, він почав своє навчання на філологічному факультеті в Києві, а закінчив вже у Єревані. Певний час був політичним журналістом, і за час своєї роботи у цій сфері встиг побувати в кількох «гарячих точках». Здобутий досвід та отримані враження потім виклав у своєму романі «Елементал» (2001).

В романі письменник, основуючись на реальних подіях, свідком яких йому довелося бути, розповідає про порятунок дружини Джохара Дудаєва – першого президента Чечні. Жінку ледве вдалося «вирвати з лап» російських спецслужб. І це було неймовірна операція на чолі з українським героєм. В 2001році  за роман «Елементал» письменник став лавлеатом першої премії «Коронації слова», в номінації «Роман”.

Роман „Залишенець. Чорний ворон“ викликав особливий резонанс. Він вийшов наприкінці 2009 року у видавництві „Ярославів Вал“ (Київ) і майже одночасно (під назвою „Залишенець“) — у видавництві „Клуб сімейного дозвілля“ (Харків). В основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ.
Робота над романом тривала майже 13 років.
Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках.
Збулося Тарасове пророцтво: повіяв новий вогонь із Холодного Яру, і лицарі лісу освятили зброю на московського ката. Найзапекліші з них — залишенці — продовжили боротьбу навіть тоді, коли в Україні утвердилася диктатура чужинців і не було вже надії на визволення. Таким був загін отамана Чорного Ворона.
Це точно одна з найкращих книжок сучасної української літератури. Ця історія – не просто історія, це реалії тодішньої України, ця історія – це купа архівної роботи, нервової роботи. Більше того, ця книга – реалістичний екскурс в малесеньку частинку історії нашої країни, набагато кращий екскурс, ніж в підручниках, де більше теоретичного матеріалу. “Залишенець”, напротивагу, занурює в моторошний світ тих страшних буднів, який, на мою думку, набагато доступніший читачеві саме в художньому викладі, аніж в стандартному параграфі підручника. Таке враження, що кожна буква, кожне слово в цій книзі “дихає” Україною, патріотизмом і яка ж велика  сила того патріотизму в ній…

 «Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше. Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою. «Свої» і «чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника…

Розгортаю життя, як сувій полотна…
Ірина Сеник

08.06.2021 року виповнилося 95 років від дня народження Ірини Сеник (1926-2009), поетеси, членкині ОУН та УГГ, довголітнього політв’язня, яка відсиділа в радянських таборах,  як політв’язень понад 30 років,  Героїні Світу.
З цієї нагоди на абонементі ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася година з книгою “Одержима свободою. Шлях героїні світу Ірини Сеник”.

На жаль, ім’я Ірини Сеник набагато більше відоме у світі, ніж в Україні. Мало хто знає, що вона – талановита поетеса (поетичні збірки видані в Нью-Йорку та Торонто), геніальна вишивальниця, громадська діячка, член Міжнародного ПЕН-клубу, член Гельсінської  спілки і нарешті – Героїня Світу (одна зі ста жінок різних країн і народів, визнаних Героїнями).
Заарештована 1945 року,  відбула в сталінських таборах та на засланні 34 роки.
Представляючи книгу, бібліотекар довідково ознайомила присутніх із життєвим і творчим шляхом цієї дивовижної жінки.
До обговорення книги долучилась користувачка бібліотеки, філолог, викладач Івано-Франківського медичного університету Париляк Лілія Іванівна, яка із задоволенням взяла книгу додому, щоб глибше ознайомитись з вибраними поетичними творами, сторінками життя та пізнати багатий внутрішній світ цієї непересічної особистості.

З нагоди вшанування Дня Героїв, 23.05.2021  протягом дня на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради бібліотекарі представили користувачам виставку-диптих “Героїчна “Україна: від минулого до сьогодення”.

Бібліотекар підкреслила, що це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та Незалежність України. Передусім це свято лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН,  героїв сучасної російсько-української війни. 

Користувачі мали можливість ознайомитись із книгами різного історичного періоду: від минулого до сьогодення. 

Відповідальна за проведення Микитюк У.С.

Щороку у третій четвер травня  відзначається міжнародне свято – День вишиванки. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції носити вишитий український одяг. В наші дні українська вишиванка є безперечним атрибутом вишуканого смаку. Вона стильно та гармонійно поєднується як з класичним костюмом, так і з повсякденним одягом. А ще нагадує, що ми – українці, пам’ятаємо та шануємо наші традиції та звичаї.

З нагоди  цього свята 20.05.2021 року на абонементі ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради представили вишивану мозаїку “Вишиванка – закодована  вічність в узорах…”.

Представляючи свої вишиванки, бібліотекарі підкреслили, що вони втілюють в собі одну з основних функцій ще з давніх часів — бути оберегом, саме тому — це не тільки символ краси, молодості та наслідування, а й наш генетичний код.

Вишиванки представлені як у бібліотечному, так і у вітринному просторі, тож будуть окрасою не тільки для користувачів бібліотеки, а й жителів мікрорайону та міста.
Захід підготовлений працівниками абонементу ЦБ.

16 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

Кожного року в третю неділю травня українці вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій.

16 травня, у День пам’яті жертв політичних репресій, працівники абонементу ЦМБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради   вшанували численних жертв сталінських репресій інформаційним бібліоспалахом ”У жорнах репресій – розстріляне слово”.

Обірване життя, покалічена, розстріляне слово…Скільки їх безпідставно і несправедливо вилучених з нашої історії, з нашої пам’яті. Сьогодні ми знову звертаємось до них, до їх творчості, щоб заповнити ту прірву мовчання і забуття,  яка роз’єднала нас.

Нарівні із відомими іменами українських митців України Миколи Зерова, Леся Курбаса, Григорія Косинки, Валер’ян Підмогильний та інших згадали також імена письменників Прикарпаття – жертв сталінських репресій: Василя Атаманюка, Мирослава Ірчана, Михайла Козоріза, Антіна і Івана Крушельницьких, Дмитра Рудика, Івана Ткачука та Гната Хоткевича.
Нехай же повертаються до нас  імена видатних синів України, пам’ятаймо їх.

Захід підготовлений для широкого кола читачів.

Відповідальна Кирста О.М.