Історичний бібліомаячок “Голокост –  лихо століття”

27 січня в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертви нацистського терору під час Другої світової війни. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році , хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа. 

26 січня 2023 року напередодні відзначення Всесвітнього дня вшанування жертв Голокосту бібліотекарі абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели  історичний бібліомаячок “Голокост – лихо століття”.

Розпочавши захід бібліотекарка зауважила, що дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. 

Також вона нагадала, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. 

На сьогодні ми маємо резолюцію  ухвалену Генасамблеєю ООН, яка засуджує заперечення Голокосту.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

Увазі користувачів також була представлена історична література, документи, наукові розвідки та художні книги про страшні події Голокосту, зокрема, і в нашій області.:

• Соловка Л., Оришко С. 150 із 150 тисяч…Голокост євреїв Прикарпаття як складова етнодемографічної Катастрофи Східної Галичини, 2019 р.;
• Фоєрман Ю. Життя і смерть станіславського гетто // Моє місто: Хрестоматія з історії України / упор.І. Монолатій – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2012.- С. 601-613.

Велику зацікавленість про це страшне і нелюдське явище – Голокост, викликали у користувачів бібліотеки художні книги як українських, так і зарубіжних авторів:

• Винничук Ю. Танго смерті.- Харків: Фоліо, 2015.- 379с.;
• Дучимінська О. Еті // Дучимінська О. Вибрані твори.- Івано-Франківськ: Супрун В.П., 2014. – С. 165 187;
• Кініллі Т. Список Шиндлера / Томас Кініллі. – Х.: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2015. – 432с.;
• Келлі Марта Холл Бузкові дівчата. – К. Нора-Друк, 2017. – 
• 544 с.;
• Реньє А. “Тоді в Болехові. Гебрейська одіссея / пер. З нім. Галини Петросаняк. – Брустурів: Дискурсус, 2017. – 208 с.; 
• Франк А. Сховище. Щоденник у листах. – Х.: Віват, 2016, – 384 с.

Учасниками заходу  також були внутрішньо переміщені особи (ВПО), подружжя Шаповалових з Харкова, які, прочитавши книгу про Голокост  Томаса Кініллі “Список Шиндлера”, ділилися враженнями про прочитане, навіть,  зачитали уривок з книги та рекомендували її іншим читачам.

День пам’яті жертв Голокосту вшанували ще і молитвою за розстріляними жертвами в Бабиному Яру, концтаборах нашої країни та за тих , хто віддав своє життя в нашому сьогоденні на цій російсько-українській війні, зберігаючи українську націю від знищення.

Адже Голокост — загальнолюдська трагедія. Не допустити ніколи знову — наш моральний обов’язок. Вічна пам’ять невинним жертвам Голокосту.

Цей день – ще одна нагода для міжнародної спільноти переосмислити поняття колективної безпеки в сучасному глобалізованому світі, бо якщо в будь-якій його частині розпочинаються агресія й терор, то загроза насправді існує для всіх.

Пам’ятаймо ж про це, згадуючи мільйони жертв Голокосту та вшановуючи їхню пам’ять.

Відповідальна за підготовку і проведення – Кирста О. М.