“Тобою хочу я звучати, 

     Народе рідний, любий мій!”

Ці рядки своєрідний девіз творчості Павла Тичини.

27 січня виповнюється 130 років від дня народження відомого українського поета, перекладача, публіциста, громадського діяча Павла Григоровича Тичини.   Його подарувала світу Чернігівщина. Яким він був у житті?   Що любив? Що не сприймав?  Суперечливих фактів з біографії Павла Тичини вистачить не на одну книгу.

        До цієї дати в бібліотеці-філії №15 (с. Підлужжя) Івано-Франківської МЦБС  організовано виставку літературний портрет «Талант, дарований небом».

На експозиції представлені твори поета, матеріали, що висвітлюють основні віхи життя і творчості Павла Григоровича Тичини, літературні портрети, фотографії.

27 січня  року виповнюється 130 років від дня народження українського поета, перекладача, публіциста та громадського діяча – Павла Григоровича Тичини. Він належав до найосвіченіших українських письменників, чия ерудиція охоплювала не лише літературу, а й інші види мистецтва. Він був неперевершеним перекладачем із 40 мов світу. Тичину називали то символістом, то імпресіоністом, то романтиком. Та ось, як сказав про генія визначний історик вітчизняної літератури Сергій Єфремов: «Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи… Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате надбання попередніх поколінь. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю…Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа…».

Художника Гюстава Доре, який вважав за краще стиль романізму, заслужено називають видатним живописцем, який створив не одну сотню гравюр і малюнків для релігійних книг. Можливо, він є найвідоміший ілюстратор за всю історію друкування книг. 

Народився Поль Гюстав Доре 6 січня 1832 в Страсбурзі, в сім’ї будівельника мостів. З самого раннього дитинства вражав усіх своєю майстерністю малюнка. Наприклад, в десятирічному віці виконав ілюстрації до «Божественної комедії» Данте. В 1847 році разом з матір’ю переїжджає в Париж, де Гюстава відправляють в ліцей Шарлеман. Хоча Дорі прагнув слави і визнання, про особисте життя вважав за краще змовчувати. Він єдиний раз зобразив портрет дружини, який згодом побачив світ. Найбільш продуктивними в творчості Доре стали 1860-і. В 1850-1860-ті – ілюструє твори Байрона, “Бешкетні розповіді” Бальзака, “Пекло” та “Рай” Данте, казки Шарля Перро, “Пригоди барона Мюнхгаузена” та “Дон Кіхота“, “Історія Святої Русі”, “Гаргантюа та Пантагрюєль”, альбом літографій “Паризький звіринець”. А вже у 1867 році в Лондоні була проведена виставка витворів французького художника.