В селищі Обертин, що на Тлумаччині є будинок підтриманого проживання для сиріт з інвалідністю “Оселя Віри, Надії, Любові”, який відкрили 12 липня 2019 року. Це один із перших в Україні будинок підтриманого проживання та перший, який фінансується (в частині найнеобхідніших витрат) з обласного бюджету за механізмом соціального замовлення.
18.07.2021 року завідувачка відділом обслуговування, Кирста О.М., абонементу ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, як волонтер-опікун відвідала цей заклад і побувала на святкуванні 2-ї річниці відкриття  “Оселі Віри, Надії, Любові”.

Суть підтриманого проживання у тому, що люди проживають у власних кімнатах, мають кухню. Допомога їм закінчується там, де починаються їхні можливості. Інтернати – це середовище ізоляції, де людина отримує фактично все готове і втрачає мотивацію щось робити, тому що немає стимулів. Підтримане проживання, навпаки, дає людині можливість робити рівно стільки, скільки вона може, зважаючи на певні обмеження. Комусь потрібне житло – просто дах над головою – і людина може працювати, бути в соціумі. А комусь трохи більше – допомога соціального працівника в побуті.
Будинок сиріт з інвалідністю “Оселя Віри, Надії, Любові” започаткували волонтери БО “Українська благодійницька мережа”. А проживають там четверо молодих людей: Уляна Белей, Яна Хазанюк, Ігор Човпило та Люба Оробець, до яких доля була не дуже прихильною.

Коли шукаємо в нашій історії конкретні й повчальні дороговкази, які вказували б правильний і праведний шлях для українців сьогоднішніх, найчастіше звертаємося до постатей видатних письменників, яких так щедро дарував Україні Господь і які високо підносилися на світові висоти інтелекту.

Серед них бачимо численні постаті українських письменників, які далеко випереджували сучасних їм світочів інших народів, інших культур. Та чи завжди українці вміли їх достойно цінувати? І чи належно оцінюємо їх тепер ми, чи й далі, страждаючи якимось комплексом власної меншовартості, не помічаємо велетів духу, посланих Україні самим Богом?
21 липня 2021 року працівники абонементу ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували годину пам’яті “Богдан Лепкий: крізь терни долі — до світового визнання”, звертаючи увагу користувачів до постаті, що представляє надзвичайно потужний інтелект, постаті, якою може гордитися кожен українець, постаті, і якій 21.07.2021 відзначаємо 80 років з дня смерті, постаті  Богдана Лепкого (09.11.1872 -21.07.1941) — українського письменника, поета-лірика і новеліста.

Це – вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет і письменник, художник і мистецтвознавець, дослідник літературних процесів і перекладач, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва, видатний педагог і активний громадський діяч. Отакими є іпостасі цього видатного українця, ім’я і твори якого в совєтські часи були строго заборонені, і в наш час це ім’я надто мало згадується й недостатньо пошановується. А це – величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота. Ім’я його – Богдан Лепкий.
Бібліотекарка підкреслила, що з Божої ласки, Богдан Лепкий успадкував від родичів великі здібності й таланти, які невтомно розвивав і гідно тим примножував славу України.