Заговоріть до мене, гори,

Я не люблю лиш розмовляти з горем.

    Ці рядки належать поетові – Тарасу Мельничуку, одному з найяскравіших представників так званого «витісненого покоління», які з’явилися на поетичному небосхилі після «шістдесятників». Цих митців можна сприймати або не сприймати, любити або не любити, але той факт, що вони сприяли появі напрочуд оригінального явища в контексті української і навіть світової культури, є незаперечним. Їхнє поетичне світобачення вражає, а іноді навіть шокує. Жодних масок, жодного лицемірства й лицедійства, тріпотлива правда, їхні душі – у вас на долонях. 18 серпня в бібліотеці-філії №2 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради був проведений захід – поетичні барви «Тарас Мельничук – поет «витісненого покоління»» (до 85-ї річниці від Дня народження).

Мій батько уже яблук не їсть 

і Наполеон уже яблук не їсть

і Уолт Уїтмен не їсть яблук

а я ще їм і яблука мені

в очах червоні 

Тарас Мельничук

     Днями виповнилось би 85 років Тарасові Мельничуку – поетові, якого називають Князем Роси, одному з найоригінальніших, найгеніальніших і найтрагічніших українських митців другої половини ХХ століття. Щоб вшанувати пам’ять нашого краянина та ближче познайомити наших читачів з його творчістю, ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 (вул. Хоткевича, 52А) Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради, провели поетичну сторінку “Князь роси”. Поет залишив цей світ в 1995 році, але інтерес до його унікальної творчості не зникає досі: його книжки перевидаються, життєвий та творчий шлях переосмислюється дослідниками літератури.