«Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. …Не можна займатися історією голодомору й не стати хоча б напівукраїнцем» – Джеймс Мейс. «На воротях серп та молот, а у хаті смерть і голод…» – із книги А. Дімарова «В тіні Сталіна». Протягом 22 листопада 2024 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, проведено літературний реквієм «Зняті з Хреста – парастас-33». Бібліотекарка розповідала відвідувачам книгозбірні №5 про Людей правди, які робили все можливе аби світ знав про геноцид українців 1932-1933рр.
27 листопада 2024 року працівники Івано-Франківської центральної міської бібліотеки для дітей, спільно із мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги, провели розмову-зустріч зі школярами“Як захистити себе від насильства. Розвиваємо вміння говорити “ні”.
Даний захід проводиться в рамках пілотної програми “Бібліотеки, як простір психосоціальної підтримки” та щорічної всеукраїнської акції ” 16 днів проти насильства”.
Під час розмови із класним керівником та учнями 6 класу ліцею N_21, працівниці бригади, ознайомили юних користувачів бібліотеки із поняттями: “булінг”, “особисті кордони”. А також із важливістю вчасно і водночас ввічливо відповідати “ні” на прохання, які є недоречними, чи навіть небезпечними.
Разом із учнями психологи змоделювали певні ситуації, за яких юні учасники навчалися розпізнавати маніпуляції, шантаж та навіть приховані погрози та аргументовано і спокійно на них реагувати.
Бібліотекарка Щепківська Наталія, зазначила, що проведення таких зустрічей у бібліотеці – це ще одна нагода продемонструвати, що в сучасних умовах бібліотеки також є тим острівцем затишку і безпеки, де діти можуть почуватися впевнено і мати змогу проявити та реалізувати себе
Для довідки:
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Проєкт та навчальна програма «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки» є складовою пріоритетного проєкту «Мистецтво допомагати» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Навчальна програма розроблена та реалізовується ЮНЕСКО спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій за фінансової підтримки Японії у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України.
В історії українського народу є багато трагічних періодів, які примушують стискатися людські серця. Однією з таких болючих сторінок був Голодомор 1932 – 1933 років. Не було ні війни, ні посухи, а була тільки зла воля наших ворогів. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могили – старих і молодих, дітей і ненароджених… Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа. Голод став зброєю масового знищення українського народу. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідки цього геноциду будемо відчувати ще довго. Вшановуючи пам’ять жертв голодоморів, бібліотека-філія №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела захід “Гори святої пам’яті свіча”. В бібліотеці розгорнута книжкова виставка “Холодний подих згаслої свічі”, а також презентована нова книга Марії Правди “Там, де тече Ятрань”. Ця книжка – данина пам’яті тим, хто не зміг пережити один із найстрашніших радянських злочинів, а також – це історія про людяність, згуртованість і диво, які допомогли українцям вижити у голодні часи. Це дуже щемлива розповідь про долю хлопчика Тимоша та про його сім’ю, проте авторка свідомо обрала не говорити про найстрашніші випробування голодом, щоб не травмувати дитячі душі. Раджу дітям обов’язково прочитати цю книжку, щоб передати пам’ять про голодомор наступним поколінням, зберегти історію живою, щоб запобігти повторенню цієї трагедії.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого. В Україні стало можливим говорити про Голодомор після грудня 1987 року. І тільки через дев’ять років, 26 листопада 1998 року, Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв Голодомору (кожна четверта субота листопада). Всі ми у цей день об’єднуємось у слові і молитві за Україну і ставимо у кожному вікні свічку віри і надії. З цієї нагоди у бібліотеці-філії №19 (с. Підпечери) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради пройшла свічка пам’яті ,,Голод 33-го-біль і пам’ять серця “.
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці…
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці.
Заплачте, затужіть, заголосіть,
Померлі люди стогнуть з тої днини
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас, бо ми колись жили,
Зроніть сльозу – і хай не гасне свічка,
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно…
