Сучасному поколінню українців вона відома насамперед за вітчизняним серіалом “Роксолана” з Ольгою Сумською у головній ролі та турецьким серіалом “Величне століття”. Але що насправді відомо про цю історичну постать? 06 лютого 2025 року о 12:00 годині в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід: екскурс в історію «Перед нею схилявся світ». Захід був проведений у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування. Бібліотекар читального залу Дубовська Оксана розповіла присутнім цікаві факти про Роксолану. Настею Лісовською султану охрестили в творах українських письменників і це не більше, ніж витвір фантазії. Але в сучасній українській традиції вона входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Сулейман I Пишний, син Селіма І Грізного, був одним з найвідоміших османських султанів. У Європі його звали Пишний, в Османській імперії – Кануні (Законодавець) – за створення законів, спрямованих на захист інтересів феодалів, закріплення селян за їхніми земельними ділянками, які належали поміщикам – фактично це було введення кріпацтва. Спочатку – наложниця, Роксолана стала великим коханням султана. Сулейман адресував їй свою любовну поезію (був поетом, писав під псевдонімом Мухіббі). У гаремі, званому Бабус-сааде, тобто «Брами блаженства», Роксолані дали ім`я Гюррем, по-перськи – радість. Відомий історичний факт, що насправді султанша була маленького зросту і стрункою фігурою похвалитися не могла. Ніс – великий і круглий, а очі – маленькі та глибоко посаджені. І попри це Роксолана змогла закохати у себе повелителя. На думку істориків, падишаха приваблював розум жінки та її сміливість. Адже якщо всі наложниці боялися дивитися йому в обличчя, то Хюррем робила це рішуче, а також часто висловлювала свою думку щодо будь-яких питань.

6 лютого – 520 років від дня народження Роксолани.  В серці Османської імперії, серед розкішних палаців і величезних садів, жила жінка, чия краса і розум змогли змінити долю цілої нації. Вона була жінкою з блакитними очима, які відбивали небо, і шкірою, як білий мармур. Її звали Роксолана. Вона народилася на землях, де буйно цвіли польові квіти, де гори відбивали сонячні промені у водах річок, а степи не мали кінця. Її душа належала не лише цим землям, але й самим звукам, які народжувалися у серці рідної землі. Роксолана була не лише чудовою жінкою, але й символом незламності. Її краса не лише була зовнішньою, вона була частиною її внутрішнього світу — світу, де поєднувалася рідна мова, звичаї та гордість за свою Батьківщину.