Дні і ночі з листопада 2013 до лютого 2014 назавжди вкарбувалися в історію нашої держави. Українці вийшли на майдан захистити свою честь,  свободу і гідність держави. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. Тисячі поранених і  107 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, режисери, громадські активісти. Небесна Сотня – це мужні, незламні українці та їхні побратими інших національностей, чиї душі уже на небесах. Тих, хто з вірою у вільну Україну назвали Небесною Сотнею, серед них були і мешканці Прикарпаття: Роман Гурик, Сергій Дідич, Ігор Дмитрів, Богдан Калиняк, Ігор Ткачук, Михайло Костишин, Василь Шеремет. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє і до сьогоднішнього дня продовжують гинути за нашу Батьківщину та її територіальну цілісність.  До сьогоднішньої дати, 20 лютого 2025 року у Будинку культури с. Черніїв, спільно з бібліотекою-філією №16 та Черніївським ліцеєм проведено годину мужності «Небесна Сотня в памʼяті, в серцях».  В програмі заходу прозвучали патріотичні пісні у виконанні солістів: Інни Шкробач з піснею «Чорна квітка» та Катерини Микуляк з піснею «За живих і чужих»; переглянуто літературно – музичні композиції «Київ, вставай» та «А Сотню вже зустріли небеса», а також присутні ознайомилися із книжковою виставкою «За чисті душі, що злетіли в небо».

   Дякуємо нашим незламним, мужнім захисникам за можливість провести цей захід.

Люди, ціною власного життя, змінили хід історії… Захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи, європейське майбутнє України стали янголами пам’яті, щоб ми з Вами були гідними громадянами своєї країни. 20 лютого у бібліотеці-філії №24 відбулася історико-патріотична година «Небесній сотні шана і молитва». Наша новітня історія почалася з Майдану  2004 року та Революції гідності 2013 року. Це були надзвичайно важкі іспити,  які ми проходили, щоб продемонструвати свою гідність, європейськість та ставлення до свободи. Всі ми добре пам’ятаємо ті морозні дні кінця листопада 2013 та початку 2014 року, коли від напруги закипала у жилах кров, а люди  падали від куль у Києві на вулицях Грушевського та Інститутській. Загинуло  більше сотні наших синів і дочок. Роман Гурик, наш Герой Революції гідності, так востаннє написав в соціальній мережі: «зараз або ніколи. Всі на Грушевського, на смерть». 20 лютого назавжди увійде в історію України, як день жалоби і пам’яті. Загиблі хлопці віддали свої життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен з нас !
Сьогодні, завтра, і завжди!

P.S. На могилах Героїв ми запалили лампадки, як символ пам’яті про події
Майдану та його захисників!