Свято встановлене 14 жовтня 2014 р. указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. Знаковий збіг цього свята з величним християнським святом – Покровою Пресвятої Богородиці.

З огляду на політичну ситуацію в Україні сьогодні стали особливо актуальними виховні патріотичні заходи для молоді.

13 жовтня о 15:00 в приміщенні читальної зали ЦБ (вул. П. Орлика, 5)  відбулася зустріч з учасниками АТО  та волонтерами “Ми воїни… І наше діло праведне й святе”.  Молодіжна аудиторія – студенти  Івано-Франківського коледжу Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, переглянувши тематичне відео “Повертайся живим”, налаштувалися на особливу атмосферу спілкування.

З вступним словом і щирими привітаннями звернулася до гостей бібліотекар читального залу Зоряна Петрик.  “Війна увірвалася в наше життя, немов цунамі, вихор, шторм, землетрус.  Увірвалася і перекроїла все – плани на літо і на майбутнє, родинні і дружні зв’язки, спокій та впевненість у завтрашньому дні. Цю гібридну війну вітчизняні ЗМІ називають АТО, військовим конфліктом і т. д., але суть від цього, на жаль, не змінюється”, – резюмувала вона.

З коментарем авторського відео “Сектор”- полонений Станіслав Паплінський”  виступив сам Станіслав Паплінський, боєць 90-го окремого аеромобільного батальйону, захищав один з терміналів Донецького летовища, обороняв Артемівськ, Опитне, Водяне, Піски. Чоловік 197 днів провів у полоні сепаратистів. Він пише вірші, які наразі активно поширюються у соцмережах. І навіть стають піснями.

17 жовтня 2016 року виповнюється 80 років від дня народження Івана Федоровича Драча – відомого українського поета та громадського діяча.

У кожного письменника свій шлях до визнання. Але тільки той досягає вершин, хто завжди сам в собі, хто завжди — неповторність.

Поет Іван Драч — постать неординарна в нашій літературі. Адже його творчість — це постійний пошук, постійне новаторство.

17 жовтня в актовому залі загальноосвітньої СШ №4 (вул. Пд.Бульвар, 24) о 14:00 бібліотекарі читального залу ЦБ провели захід – ювілейна посвята “Навіщо я? Куди моя дорога?”. В розгорнутій інформації Світлана Балабан ознайомила учнів з життєвим та творчим шляхом ювіляра, розповіла про його активну громадсько-політичну діяльність, насамкінець відмітила: “Іван Драч – автор різних жанрів. Та яку б тему він не порушував, вона завжди набирала громадянського звучання. Драчеві притаманне сприйняття явищ життя в їх найвищій напрузі, бо він завжди прагне до того, щоб пізнати все, дійти розумом і серцем…”. Бібліотекарі читали і коментували поезії Івана Драча: “Балада про соняшник”, “Крила”, творчу візитівку поета “Етюд про хліб”, “Ніж у сонці”, “Балада роду”…

Учні зацікавлено знайомилися з матеріалами викладки “Поетичний світ Івана Драча”.
Відповідальна за проведення заходу Світлана Балабан.

16.10.2016. о 14:00 на абонементі ЦБ (вул. Короля Данила 16), з нагоди відзначення 85-ої річниці репресованого українського поета і відомого громадського діяча нашого міста, багаторічного голову Івано-Франківської організації Національної спілки письменників України (з 1990 до 2003 р.) Ярослава Дорошенка (1931-2007), користувачі мали можливість доторкнутися до щирого слова талановитого майстра.

Представляючи сонетну палітру із книги “На толоці одвічних таємниць”, яка приваблює багатогранністю та щирістю емоцій, почувань, вражень, бібліотекар підкреслила, що великий життєлюб Ярослав Дорошенка любив життя більше, ніж воно його… Він жив задля людей, для них плекав поезію, їм дарував любов та дружбу – щедро, щиро, беззастережно. Він любив осінь – з диво-візерунками: павутинки бабиного літа, з сумовитим розмаїттям золотавих відтінків листя. Найкращими, найнаближенішими до сонячної барви листки стають наприкінці свого життя, перед тим, як злетіти з гілки і впасти на землю. Символічно, що атрибутом поетичного дійства стали осінні різнокольорові листочки, які учасники передавали з рук у руки, зачитуючи сонети, які написані в різні періоди многотрудного і тернистого життя автора.