На території двох старовинних сіл Заболоття та Княгинин між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська у середині XVII ст. було споруджено фортифікаційну споруду. У 1662 році на даній території магнат Анджей (Андрій)Потоцький заснував місто Станиславів, яке назвав на честь свого молодшого сина. Інші ж дослідники вважають це — завеликою честю для юнака. Існує й інша, протилежна версія походження — не зовсім «земне». А йдеться про святого Станіслава Костку, дуже набожного хлопчика, що помер від хвороби у п’ятнадцятирічному віці. Культ святого поширився у Польщі в XVII столітті. В той період мало не кожен новозведений костел називали його іменем. У цьому ж році місто отримало магдебурське право, тобто населенню дозволялось створити свої органи самоврядування, цехи та ремісничі спілки, сповідувати свою релігію.

                                      Польський герб міста                                              Сучасний герб міста

В серпні 1663 року польський король Ян ІІ Казимир юридично підтвердив надання місту Станиславову магдебурзького права і затвердив герб міста у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом у створі воріт.

У 1665 році було збудоване дерев’яне приміщення вірменського костьолу. Через рік в місті було збудовано І-у дерев’яну міську ратушу. Населення міста різко зросло після приходу вірмен, які прийняли греко-католицьке обряд (віросповідання). Остаточно сформувалося розселення різних громад на території фортеці: українці та поляки мешкали у північно-східній частині міста, вірмени — у південній, євреї — у західній. У 1672 році був збудований палац Потоцьких та закладений парафіяльний костьол, який через деякий час був збудований Ф. Корассіні та французьким архітектором К. Бенуа в українському стилі, обидві пам’ятки збереглися до наших днів.

XVIII століття ознаменувалося тяжкими випробуваннями для міста. Місто переходило з рук в руки польським, російським та австрійським військам. У 1772 році містом остаточно заволоділи австрійські війська, до 1918 році місто перебувало під їхньою владою. В середині XVIII століття розпочався антифеодальний народно-визвольний рух опришків. У 1740 році в міській ратуші відбувся суд над опришком Федором Палейчуком та іншими побратимами Олекси Довбуша — відомого ватажка опришків.

На початку XIX століття в місті розпочалися дуже великі зміни. У 1802 році австрійський уряд відкупив Станиславів і вирішив знищити фортифікаційні мури й вали; передав міську ратушу у розпорядження армії, яка перетворила її у складське приміщення та міську тюрму. Йшли інтенсивні роботи із знесення Станиславівської фортеці: розбиралися укріплення, засипалися фортечні рови, розрівнювалися вали. Фортечний матеріал йшов на бруківку старих й нових вулиць. У 1870 році був закладений фундамент нової ратуші, через рік збудована нова міська ратуша замість згорілої дерев’яної будівлі

Реконструйовані площі, вулиці, сквери по-новому розкрили обличчя міста, котрому минуло 352 роки. Проходячи сучасним містом, можна ознайомитесь з історією давнього Станіславова на протязі трьох століть, а також побачити: комплекс палацу Потоцьких — засновників Станиславова; ринкову площу з ратушею — зразок середньовічного містобудування; майдан Шептицького з костелом, собором і старовинною гімназією — духовним осередком давнього міста у стилі бароко; міські вали; доторкнутись до фортечного муру Станиславівської фортеці, яка була витвором фортифікаційного мистецтва середньовічної Європи; у Меморіальному сквері почути про сторінки особистого життя Івана Франка — його другу любов до «гордої княгині».

Долаючи труднощі і перешкоди, враховуючи минулі помилки, Івано-Франківськ поступово доводить, що він – місто в центрі Європи. За рейтинговими дослідженнями якості життя, що їх проводять різні соціологічні служби, воно постійно потрапляє в десятку лідерів.

Визнанням успіхів у просуванні міста до Європи стало вручення йому диплома Євросоюзу у 2006 році та Прапора Євросоюзу у 2008 році.

Населення міста має високий рівень освіти. В місті зареєстровано 7 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, в яких навчається понад 40 тисяч студентів.

В місті функціонує 10 філій вищих навчальних закладів України. Крім того, в коледжах міста навчається більше 7 тисяч студентів. На базі Національного технічного університету нафти і газу діє науково-технологічний парк.

7 квітня 2014 року о 12.30 в приміщенні читального залу ЦБ (вул. П. Орлика, 5) було проведено свято книги «Книга – важливе джерело знань», приурочене до Міжнародного дня дитячої та юнацької книги.

Поезією «Молитва до книги» М. Старовойта розпочався захід.

Бібліотекарі читального залу ЦБ розповіли учням про книгу, як одне з найбільших чудес світу, створених людиною, про бібліотеки – «аптеки для душі», «храми мудрості», де зберігаються найрізноманітніші книги на всі смаки й уподобання. Присутні користувачі разом з бібліотекарями мандрували через століття, щоб пізнати складний шлях розвитку книги, обговорювали проблеми, з якими зіткнулася книжка на сучасному етапі свого розвитку і можливі шляхи відновлення спраги до читання у вік комп’ютерних технологій.

Працівники читального залу ознайомили юнаків і дівчат з рейтингом найкращих українських і зарубіжних книжок для підлітків Серед них:

• «Дідо-Всевідо» Олександра Гавроша;

• «В’язень замку Паланок» Мирослава Дочинця;

• «Козацький оберіг» Дмитра Білого;

• «Гаррі Поттер і принц-напівкровка» Джоан Роулінг;

• «Аліса в країні чудес» Льюіс Керролл

• «Пітер Пен» Джеймса Баррі та інші.

Користувачі з цікавістю прослухали «Легенду про книгу», поезії «Для мене книга – світло дня» та «Бібліотека – храм науки» Петра Гоця, розповідали про свої улюблені книжки, зачитували прислів’я, приказки, цитували відомих людей. Школярі мали змогу переглянути відео «Історія створення книги» і взяти участь у вікторині «Що ти знаєш про книгу?».

Для них була презентована книжкова виставка «Диво, ім’я якому книга». Серед книжок, представлених на цій виставці, були й ті, які ніколи не старіють, не набридають, які ми перечитуємо багато разів і кожен раз знаходимо щось нове, цікаве, вражаюче – це Біблія, «Кобзар» Т.Г. Шевченка, деякі енциклопедичні видання та інші.

Учням і вчителям СШ №4 (вул. Південний бульвар, 24) за активну участь у масових заходах читального залу ЦБ бібліотекарі вручили подяки.

Відповідальна за проведення заходу бібліотекар читального залу Валентина Часник.

4 квітня 2014 року в бібліотеці-філії №3 (вул. Г.Хоткевича,52а) для широкого кола користувачів була представлена виставка-порада «Здоров’я – скарб, цінуй його». Присутні дізналися, як зберегти та примножувати своє здоров’я, як позбутися шкідливих звичок та як вести здоровий спосіб життя. В імпровізований «Банк Здоров’я» користувачі вкладали свої поради.

На виставці представлені книги :

Бей І.П. Фітогімнастичний лікувальник[ Текст]/ І.П.Бей.–Тернопіль: Навч.книга-Богдан, 2006.—91с.

Грибан В.Г. Валеологія : Навч. посіб. [ Текст]/В.Г.Грибан.—К.: Центр навч. літ., 2005.—251 с.

Куровський Ю.А. Скарбниця здоров’я[ Текст]/Ю.А.Куровський .–К.:Урожай, 1994. –300с.

Остроушко О.Л. Комплекс вправ для тих, хто бажає позбутися зайвої ваги тіла/ О.Л.Остоушко// Будьмо здорові.—2013.–№2.—С.29-30.

Відповідальний за проведення провідний бібліотекар Лучак Е.І.

6 квітня 2013 року у бібліотеці–філії №3 ( вул. Хоткевича,52 а ) відбулася презентація нової літератури, яка представлена на виставці-панорамі «Нові надходження ». Користувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися з новою літературою від івано-франківського видавництва релігійної літератури «Апостол». Це книги, які можуть змінити наше життя на краще: Регіс та Майза Кастро «Вервиця визволення», «Ісус любить тебе», «Ісус відвідує тебе»; Лінди Шуберт «Година чудес», «Правдиві сповіді». До уваги читачів щомісячний часопис «Слово», який розповідає про життя зі щоденними проблемами і Господніми ласками – про реальне і повноцінне життя з Богом. Це 40 сторінок цікавої і корисної інформації для сучасної і мислячої людини. Любителів зарубіжної літератури зацікавила книга Мюріел Спарк «Кращі роки місс Джин Броді».

Також читачі відкрили для себе нове ім’я української письменниці Зінаїди Луценко і її роман «Необдумана Міловиця». Це книга–звернення до всіх небайдужих читачів – шукати своє коріння, знати родовід, історію своїх батьків. Бо що більше ми дізнаємося про них, то краще розуміємо себе самих.

Інтерес у користувачів викликали книги: Галини Пагутяк «Уріж та його духи», І. Роздобудько «Пастка для жар-птиці», Кеті Максвелл «Коли мрії збуваються».

Дана виставка розрахована на широке коло користувачів і буде розгорута на протязі місяця.Запрошуємо шанувальників книги відвідати бібліотеку-філію № 3.

Відповідальний за проведення бібліотекар І категорії Озарко М.М.