Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно.
Леся Українка

“Леся Українка глибоко національна в своїй основі, всім змістом своїм зв’язана нерозривно з життям свого народу, з переживаннями нашої людини в теперішню добу, ця творчість переводила її на грунт вічних вселюдських змагань, уясняла в їх світлі й зв’язувала їх з одвічними переживаннями людкості. Наше громадянство не встигало йти за цим захоплюючим, бурним потоком натхнення, цею блискучую панорамою образів, що розверталася перед ним; цей високий рівень ідей ,на який вела творчість покійної, був незвичний для його ширших кругів. Смерть перервала цю путь у вселюдські простори”.
(Михайло Грушевський, жалобні збори Київського Наукового товариства восени 1913 року).

30.07.2021 року центральна дитяча бібліотека (вул. Бандери,8) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради влаштувала читачам казковий розгардіяш: “Запрошує королева Казка та її донька Фантазія”. Саме під такою назвою для читачів різного віку були запропоновані завдання, тести, квести, вікторини, ігри та книжково-ілюстративні виставки. 

«Казка, фантазія – це ключик, за допомогою якого можна відкрити джерела думки і слова. Без гри уяви дитина не може жити… Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки та мови», – писав про важливу роль казки в житті дитини Василь Сухомлинський.

Центральна бібліотека для дітей роздмухала вогник дитячої уяви та фантазії. Найменші у цей день оживляли казкових героїв за допомогою ляльок. І це їм дуже сподобалось! Молодші діти впізнавали казку за ілюстрацією, для підлітків було запропоновано цікаве завдання «Уявний подіум казкових героїв»: за описом одягу впізнати казкового героя. Звісно, й герої були з казкових творів, але для підлітків! І всі з задоволенням відповідали на запитання вікторини та розглядали книжкові виставки.

29 липня 2021 року о 17:00 на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся камерний захід – знайомство зблизька з письменницею “Мережево думок і почуттів Марії Микицей.

Завітавши в бібліотеку, друзі і шанувальники творчості Марії Микицей мали нагоду ще раз привітати нашу шановну краянку, українську поетесу, прозаїка, журналістку, лауреатку Івано-франківської міської премії ім. І.Франка (2012) в галузі літератури та журналістики за книгу “Трофей на довгу пам’ять”, представницю, так званого Станіславського Феномену, з її днем народження і зблизька познайомитись із новинками її творчості, навіть із тими, які ще в процесі творення.

Користувачі і гості бібліотеки, які особисто ще не знайомі з письменницею, відкривали для себе авторку, бо знали її і її творчість не так близько. Хтось читав книгу, хтось читав щось в ФБ, та всі були зачаровані живим авторським читанням ще невідомих творів. І хоча ми не були на галявині, а в приміщенні бібліотеки, та говорили про сукні для галявин ( принагідно панянки наділи легкі літні плаття), принцес і лицарів, очеретників і криничників!

А ще було трохи невідомих віршів (із збірок “Ломикамінь” та”М’ята”) і трохи не всім відомої прози в читанні авторки. Саме літньої прози( за визначенням п. Марії), бо ж літо, бо ж спекотно, і хотілось щось легкого і прохолодного, як стаканчик мохіто і уривочок із зразків малої прози, бо ж не всі її читали…

Тож знайомство зблизька… відбулося!

Захід проходив в дуже теплій, домашній атмосфері, бо таки не завжди вдається так запросто – очі в очі – сидіти і спілкуватися з авторкою, та ще й неначе підслухати те, чого ще немає, те, що ще не видано. Бо так приємно бути першим слухачем.

Підсумок зустрічі зробила сама авторка словами:” Це так, ніби на швидкості минаєш знак з числом 56, де 56 може означати все, що завгодно: відстань до найближчого населеного пункту, висоту над рівнем моря, атмосферний тиск і навіть кількість обертів довкола Сонця, які ця прекрасна планета зробила зі мною. Життя – це не про досвід і втому, це про пригоду і нагоду відбитися у якмога більшій кількості сяючих дзеркал і побачити якнайбільше зірок”.

Тож шановна наша пані Маріє, нехай живеться вам в здоров’ї і щасті, а пишеться і твориться нехай у натхненні. Щоб радість була спутницею ваших сонячних днів. Добра і Божого благословення вам і нехай ваші книги завжди знайдуть шлях до свого читача…

Захід підготований працівниками абонементу ЦБ. Відповідальна – Кирста О. М.