День Української Вишиванки – відомий у всьому світі, зачаровуючи своїм колоритом та відображає неймовірну культурну спадщину нашого народу. З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 15 травня відбулась фотосесія «Моя вишиванка». Вперше його відзначали у 2006 році. П’ятеро студентів історичного факультету Чернівецького університету започаткували День вишиванки. Свято, яке виникло в Чернівцях, поширилося на увесь світ – тож Всесвітній день вишиванки тепер відзначають у понад 100 країнах світу в третій четвер травня. Вишиванку  доречно вдягати і в будень, і в свято, а її візерунки  дивують різноманіттям, від відтворення давніх мотивів до сучасних мотивів та ідей. Тож, найкраще, що можна зробити для збереження та розвитку свята – одягнути цього дня вишиванку. В нашу книгозбірню завітали читачі та залюбки робили світлини на фоні нашої чудової виставки, а також мали змогу краще ознайомитися з народними оберегами українського народу.

Міжнародний день вишиванки — це свято, яке відзначається щороку в третій четвер травня. Воно покликане зберігати та популяризувати українські народні традиції, зокрема один із найвідоміших символів української культури — вишиванку.

Вдягнути вишиванку в третій четвер травня — це справжній національний флешмоб, взяти участь у якому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 15 травня запросили наших читачів. Нагадали про виникнення цього великого популярного свята, яке починалось як локальна студентська традиція. 

 14.05.2025р. о 15:00год. бібліотека-філія № 11 (с. Угорники вул. Просвіти 4), Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, відбулось засідання клубу «Юних книголюбів» інформ-реліз «Я створив в собі цей світ» до 154-роковин з Дня народження Василя Стефаника, талановитого українського письменника-новеліста, видатного майстра соціально-психологічної прози. Його лаконічні сповнені драматизму твори, відтворюють картини життя західноукраїнського села. Стефаника називали: “володарем селянських душ”, “мужицьким Бетховеном”.