Євген Коновалець – визначний громадсько-політичний і військовий діяч, полковник армії УНР, організатор УВО та ОУН. Постать Євгена Коновальця в сучасній історії стала одним із символів незламності та волі до боротьби української нації.

  11.06.2026 р. о 12.00  працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика,5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  на  запрошення  Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського  територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели політичний портрет «Євген Коновалець – символ сили, єдності й нескореності українського духу» (до 135-річчя від дня народження Євгена Коновальця).

 Бібліотекар І категорії читального залу ЦБ Світлана Салякіна підготувала до заходу розгорнуту інформацію про патріота, борця, харизматичного провідника полковника Євгена Коновальця. Він був неординарною людиною, мав надзвичайний інтелект, сильний характер, моральну силу, володів високим авторитетом та сталевою волею. Постать Євгена Коновальця символізує спадковість традицій української національно-визвольної боротьби. Участь у буремних подіях 1917—1921 років стала для майбутнього провідника УВО-ОУН не лише школою національно-визвольної боротьби, але й принесла йому визнання як одного з чільних воєначальників армії УНР. Командування військовим формуванням Січових стрільців зробило ім`я Євгена Коновальця відомим для усіх борців за незалежність України. Народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова у вчительській родині. Навчався на правничому факультеті Львівського університету, де під керівництвом Михайла Грушевського вивчав історію України. Під час Першої світової війни служив в австро-угорській армії, потрапив у російський полон.   Після поразки Української революції виїхав за кордон, де у 1920 році заснував УВО для продовження збройної боротьби проти окупантів.

Мешкав у Відні, Берліні, Женеві та Римі, розбудовуючи міжнародні зв’язки ОУН та координуючи підпілля в Україні. Через активну антирадянську діяльність Коновалець став головною ціллю Кремля. 23 травня 1938 року в Роттердамі (Нідерланди) полковник загинув унаслідок теракту. Агент НКВС Павло Судоплатов під виглядом представника українського підпілля передав йому в ресторані коробку цукерок із замаскованим вибуховим пристроєм. Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

Цікавим доповненням до заходу були тематичні відео.

До заходу бібліотекарі презентували тематичну книжкову викладку «Євген Коновалець – символ сили, єдності й нескореності українського духу».

Захід організовано за підтримки та присутності франківських волонтерів благодійної організації «Турбота про літніх в Україні».

  На Прикарпатті 2026 рік оголошено роком Івана Франка з нагоди 170-их роковин від дня його народження і 110-их роковин з дня його смерті. В кімнаті-музеї Івана Франка, що діє при краєзнавчому відділі МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради започатковано проєкт “Літературні зустрічі з лавреатами міської премії ім. Івана Франка в галузі літератури“. 10 червня 2026 року відбулась п’ята зустріч в рамках оголошеного проєкту. Гостею зустрічі була Ольга Деркачова. Письменниця, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету ім. В. Стефаника, членкиня НСПУ, НСЖУ, кавалерка ордену княгині Ольги ІІІ ступеня. Лавреатка міської премії ім. І.Франка (2006 р.) за книгу “Синдром підсніжника”, обласної преміїї ім. В. Стефаника за роман “Крамниця щастя”, Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова”, Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Івана Чендея. Традиційно зустріч розпочали з Господньої молитви на вшанування загиблих захисників і захисниць. Ольга Деркачова є упорядницею і однією з авторок книги “А він насправді був лишень Франком… Франко у тестових питаннях і відповідях”, яка вийшла у 2016 році. Тому лавреатка детально розповідала про це видання. Також письменниця ознайомила присутніх з останніми надбаннями, які висвітлюють події московсько-української війни. Бібліотекарі представили викладку літератури творчости Ольги Деркачової. З вітальним словом виступили: голова Херсонської ОО НСПУ, літературознавець, бібліотекар Василь Загороднюк, головний спеціаліст Департаменту культури Івано-Франківської міської ради Олександра Туєшин, директор МЦБС Оксана Вовк, журналіст обласної газети «Галичина» Ігор Лазоришин та колега, бібліотекарка Тетяна Мороз.

   10 червня 2026 року о 12 годині в читальному залі ЦБ ( вул. Пилипа Орлика, 5 ) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід заочна зустріч з письменником «Василь Шкляр: щирий та справжній, як і його твори», приурочений 75-літтю з дня народження Василя Шкляра, українського письменника, громадського діяча, лауреата багатьох літературних премій, автора понад десяти книг прози  проведений у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування.

  Модератор заходу – член Національної спілки письменників України Василь Загороднюк, розповів присутнім про життєвий і творчий шлях Василя Шкляра, цікаві історії з його письменницької діяльності. Озвучив  високі літературні відзнаки, зокрема про Шевченківську народну премію, що засвідчують визнання письменника у сучасному українському художньо-літературному процесі, акцентував увагу на широкочитабельності  його творів: «Перший сніг», «Де твій Остап, Соломіє», «Живиця», «Проліс: Тінь сови», «Ностальгія», «Елементал», «Ключ», «Кров кажана», «Маруся», «Чорне сонце», «Троща», «Заячий костел», «Рік шершня», його дитячих видань «Шовкова нитка», «Черешня в житі». Наприклад, роман «Чорний ворон», «Залишенець», тематика якого розкриває національно визвольні змагання українського народу в 1917 – 1922 роках, викликав велику зацікавленість присутніх, дії та вчинки персонажів цього твору воістину захоплюють читацьку увагу, сприяють вихованню національно-патріотичних почуттів. У контексті цього говорив про своє літературознавче дослідження «Авторська інтерпретація елементів білінгвізму в художньому тексті ( на матеріалі роману «Чорний ворон», «Залишенець» Василя Шкляра), що вийшло у виданні «Наукові записки Таврійського Національного університету імені В. Вернадського» і сприяє глибшому розумінню і сприйняттю цього роману.   За його  мотивами був знятий фільм, що  доступний для перегляду для широкого загалу.

Дотичним до цього прозового полотна є роман «Маруся», про юнку, яка  в шістнадцять років очолила повстанський загін козаків – Олександру Соколовську. Це реальна історична постать з легендарною біографією. Інформація про цей роман сприяла жвавому обговоренню цього твору і бажанню його прочитати.

З цікавістю був сприйнятий і роман «Ностальгія» ( Що ти знайдеш у минулому  – силу чи згубу), події якого розгортаються у 80 роках 20 століття де головний персонаж Микола Погорілий переживає творчу кризу, намагається писати кіносценарій і як йому це вдається робити, при цьому не порушуючи морально-етичних людських принципів.

По особливому письменницький талант Василя Шкляра проявився у творі «Кров кажана» (роман про народження демона), що також зацікавив читацьку аудиторію.

Відеоматеріали та книжкова виставка книг Василя Шкляра  сприяли додатковій зацікавленості творчістю цього майстра слова, що має великий потенціал іти до читачів зі своїми новими творами.