Щорічно на початку жовтня в нашій країні відзначається День людей похилого віку. І цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства, але і привід до роздумів щодо подальшої долі суспільства, його культури, взаємозв’язку поколінь.  

Саме з нагоди цієї дати працівники бібліотеки-філії №2 (вул. Карпатська, 14) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради оформили виставку-подяку: “Хай не спішать літа на ваш поріг” (до Дня людей похилого віку). 

В похилому віці прийнято підводити підсумки прожитих літ. Але життя не закінчилося, кожен день приносить все нові і нові враження. Люди похилого віку, наше старше покоління – золотий фонд, який є своєріднею скарбницею досвіду та знань, і з якого можуть черпати мудрість молодші покоління.

Милосердя й увагу до людей похилого віку необхідно виявляти не тільки під час проведення певних заходів, а й щодня. Найактивніший читач у бібліотеці – це людина золотого віку. Необхідно залучати ці верстви населення до різноманітних бібліотечних заходів, пропонувати книги різної тематики, адже книга має унікальну здібність – вона лікує людські душі й  розважає у хвилини самотності.

“Сила і краса є благами юності, перевага ж старості — розквіт розсудливості”, — мовив у давнину грецький поет Демокріт.

“Старість — це та ж юність, лише в іншому вбранні”, — вніс свій акцент американський поет Генрі Лонгфелло.

“Найправильніше — поєднувати життєвий досвід старості з енергією молодості”, — уточнив великий англієць Бернард Шоу.

Відповідальна за проведення: Цібій С. О.

30.09 в бібліотеці-філії №14 (вул. Довженка,12) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек відбувся літературний фуршет “Смачні історії”.

Літературне меню фуршету різноманітне, тому задовольнить найвимогливішого читача. Це книги з психології, що мотивують та вчать змінювати свою долю: Джо Вітале “Ключ як мати все, що забажаєш”, Джо Диспенза “Надприродний розум”, Барбари Шер “Мистецтво мріяти”. -Для тих, хто надає перевагу національній літературній кухні, – новинки від українських авторів: Д. Корній, М. Кідрука, В. Лиса, Г. Шиян, С. Талан, В. Шкляра. Для вишуканих гурманів – світові бестселери від Д. Брауна , Д. Лебовіца, Ф. Саган, Г. Філдінг. А для любителів гостро-солодких відчуттів – детективні таємниці Ж. Діккера, М. Етвуд, І. Нолль, Н. Шустермана.

Відповідальна за проведення – С.П.Араджіоні.

“Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто .знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”

Іван Франко

Багато хто з нас ще зі шкільної парти пригадує собі такі твори як: «Сто тисяч», «Хазяїн», «Мартин Боруля», «Сава Чалий». На уроках української літератури нам не одноразово називали ім’я корифея українського театру – Івана Карпенка-Карого. Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру. Але яким же був насправді цей визначний культурний діяч ХІХ ст. ? І що ми про нього знаємо?

Згадуючи пам’ять про цю велику творчу особистість, Івана Карпенка-Карого і з нагоди 175 річчя з дня його народження, 29 вересня у бібліотеці-філії №11(с. Угорники) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася літературний портрет «Сміх крізь сльози».

Справжнє його ім’я – Іван Тобілевич. Цікавим фактом є його псевдонім, котрий був створений як поєднання батькового імені Карпо і прізвища літературного персонажа Гната Карого із п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».