25. 05. 2021 р. в бібліотеці – філії №4 (вул. Є. Коновальця 132 а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради працівники підготували і провели літературний експромт «Рівноапостольні Кирило і Мефодій – творці слов’янської писемності».
24 травня – День слов’янської писемності і культури, перших слов’янських просвітителів, авторів абеток кирилиці та глаголиці. Кирило і Мефодій – творці слов’янської писемності. 863 рік вважається офіційною датою створення слов’янської писемності. У цьому році брати Кирило і Мефодій розробили першу впорядковану слов’янську азбуку, переклали на слов’янську мову Євангеліє, Апостол, Псалтир. А також переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов’янської літературної мови, багато років провели серед західних і північних слов’ян і сприяли поширенню грамотності серед цих народів.
Шануймо і примножуймо багатства і скарби рідного народу.
День вишиванки вже 15 років поспіль святкують у третій четвер травня. І хоч це свято не є офіційним, але відзначають його в Україні та за її межами. В цей день кожен охочий може долучитися до свята, одягнувши вишиванку на роботу чи навчання.
20.05.2021 року в бібліотеці-філії №9 (с. Крихівці, площа Двір, 1) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся урок творчості “Вишиті візерунки долі” присвячений Дню вишиванки. Користувачі мали нагоду дізнались про різні техніки вишивання, традиційні кольори та символи, їх значення. Кожен прибажання мав можливість навчитись вишивати бісером.
Також була організована виставка вишитих робіт завідувачки бібліотеки-філії №9 – Малик Оксани.
З нагоди вшанування Дня Героїв, 23.05.2021 протягом дня на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради бібліотекарі представили користувачам виставку-диптих “Героїчна “Україна: від минулого до сьогодення”.
Бібліотекар підкреслила, що це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та Незалежність України. Передусім це свято лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН, героїв сучасної російсько-української війни.
Користувачі мали можливість ознайомитись із книгами різного історичного періоду: від минулого до сьогодення.
Сьогодні, 24 травня, в Україні відзначають День слов’янської писемності й культури та вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки.Свято встановлене згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року. Відзначення дня пам’яті цих видатних рівноапостольних святих – добра нагода згадати й осмислити духовний заповіт видатних слов’янських просвітителів, апостолів слов’янства, спадщина яких дає змогу відповісти на виклики XXI століття.
24.05.2021р. о 14:00 працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели годину цікавих повідомлень “Витоки слов’янської писемності” (до Дня слов’янської писемності й культури).
Присутні мали змогу дізнатися про життя і просвітницьку діяльність Кирила та Мефодія, які підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.
Провідний бібліотекар читального залу Надія Каретнікова у своїй розповіді відмітила: “Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство. Кирило і Мефодій показали сучасникам і всім наступним поколінням, що невтомна просвітницька праця, освячена справжньою любов’ю, дає щедрі плоди, які служитимуть людям упродовж віків. Кирилиця – не просто азбука. Вона відкриває народові, що прийняв її, глибокий філософський сенс буття на землі, веде на шлях удосконалення людства і людського «Я», утверджує нову віру. Як стверджує мовознавець Ю. Шевельов, створена Кирилом абетка і перша слов’янська літературна мова мали вирішальне значення для розвитку українського письма, книжної мови й літератури”.
Увазі читачам читального залу та онлайн-користувачам представлена тематична презентація.
Для відвідувачів читального залу ЦБ оформлена однойменна бібліотечна виставка на якій представлені такі газетні, журнальні статті та книги:
Єфремов С. В. Історія українського письменства[Текст]. – К.: “Феміна”, 1995. – 688 с.
Рашина О. “До джерел словесних скарбів”: літературно-історичний форум / О. Рашина // Дивослово. – 2020. – № 10. – С. 14-16.
Сербенська О. Кирилиця як азбука – тайнопис. На відзначення Дня слов’янської писемності і культури / О. Сербенська // Дивослово. – 2020. – № 10. – С. 14-16. та інші.
Ця дата в календарі нагадує нам нині про наше духовне коріння, наповнює особливими почуттями до рідної української мови, яка однією з високорозвинених, найбагатших, наймилозвучніших і найкрасивіших на планеті.
Відповідальна за проведення заходу провідний бібліотекар читального залу ЦБ Надія Каретнікова.
Парк – це великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також з обладнанням для відпочинку і розваг. 24 травня 1999 року вперше у Європі святкували День Парків. Європейський День Парків був організований Федерацією Європарк – це європейська організація, яка об’єднує природні території в тридцяти шести європейських країнах. Дата святкування була обрана не випадково – саме 24 травня 1909 в Швеції було створено перший з дев’яти Європейських Національних Парків.
Сьогодні, 24 травня у Європейський День парків, працівники краєзнавчого відділу МЦБС (вул. Г. Мазепи, 1) Івано-Франківської міської ради для своїх користувачів підготували мультимедійну презентацію “Алеями міського парку”.
Івано-Франківськ – місто з десятками скверів і парків. Одним із них є парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. Як пише Р. Діда у книзі “Алеями міського парку” (Івано-Франківськ “Лілея-НВ”, 2010): “первісне планування парку та створення ландшафтних композицій здійснював міський садівник Каетан Місюрович… Крім місцевих дерев та чагарників, насаджували екзотичні дерева. До парку екзотичні дерева завозили із розсадників Польщі, Франції та Америки. Це: тюльпанове дерево, гінкго білоба, клен цукровий, кипарисовик та інші. Наш міський парк починався з невеликої ділянки землі, що прилягала до вул. Голуховського (тепер вул. Чорновола). З тієї ж вулиці був і головний вхід у парк…”. Нині у парку можна побачити алею сакур, ландшафтні скульптури, озеро та багато ще цікавого.
Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.
