Сучасну українську літературу важко уявити без Василя Шкляра. Він – дуже цікава та навіть «містична» особистість. А його книги захоплюють настільки, що вже після прочитання перших сторінок розумієш – не відкладеш, доки не дочитаєш. Кожна його книжка стає бестселером. Успіх його романів приголомшливий: відзнаки, премії, гран-прі, постійні перевидання, переклади іноземними мовами. Шкляр є володарем багатьох літературних премій, але найдорожча з них — народна Шевченківська, яку автор отримав після того, як 2011 року відмовився прийняти з рук антиукраїнської влади присуджену йому Національну премію імені Тараса Шевченка. З культового «Чорного Ворона» («Залишенця») розпочалася давно очікувана екранізація романів «батька українського бестселера». 

10.06.2021 року на абонементі ЦМБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  відбулася літературна імпреза  “Василь Шкляр: батько українського бестселера”, якою презентували користувачам бібліотеки (як реальним, так і віртуальним) найвідоміші його книги.
Василь Шкляр філолог в квадраті, він почав своє навчання на філологічному факультеті в Києві, а закінчив вже у Єревані. Певний час був політичним журналістом, і за час своєї роботи у цій сфері встиг побувати в кількох «гарячих точках». Здобутий досвід та отримані враження потім виклав у своєму романі «Елементал» (2001).

В романі письменник, основуючись на реальних подіях, свідком яких йому довелося бути, розповідає про порятунок дружини Джохара Дудаєва – першого президента Чечні. Жінку ледве вдалося «вирвати з лап» російських спецслужб. І це було неймовірна операція на чолі з українським героєм. В 2001році  за роман «Елементал» письменник став лавлеатом першої премії «Коронації слова», в номінації «Роман”.

Роман „Залишенець. Чорний ворон“ викликав особливий резонанс. Він вийшов наприкінці 2009 року у видавництві „Ярославів Вал“ (Київ) і майже одночасно (під назвою „Залишенець“) — у видавництві „Клуб сімейного дозвілля“ (Харків). В основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ.
Робота над романом тривала майже 13 років.
Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках.
Збулося Тарасове пророцтво: повіяв новий вогонь із Холодного Яру, і лицарі лісу освятили зброю на московського ката. Найзапекліші з них — залишенці — продовжили боротьбу навіть тоді, коли в Україні утвердилася диктатура чужинців і не було вже надії на визволення. Таким був загін отамана Чорного Ворона.
Це точно одна з найкращих книжок сучасної української літератури. Ця історія – не просто історія, це реалії тодішньої України, ця історія – це купа архівної роботи, нервової роботи. Більше того, ця книга – реалістичний екскурс в малесеньку частинку історії нашої країни, набагато кращий екскурс, ніж в підручниках, де більше теоретичного матеріалу. “Залишенець”, напротивагу, занурює в моторошний світ тих страшних буднів, який, на мою думку, набагато доступніший читачеві саме в художньому викладі, аніж в стандартному параграфі підручника. Таке враження, що кожна буква, кожне слово в цій книзі “дихає” Україною, патріотизмом і яка ж велика  сила того патріотизму в ній…

 «Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше. Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою. «Свої» і «чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника…

14 червня 2021 р. працівники центральної бібліотеки для дітей (вул. С. Бандери,8) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради протягом дня знайомили читачів з творцем ОУН Євгеном Коновальцем.  

14 червня виповнюється 130 років від дня народження полковника, людини, яка мала  державницьке мислення. На Конгресі українських націоналістів у Відні у 1929 року, коли було створено ОУН, полковник Євген Коновалець промовив: «У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії».  Своє свідоме життя (майже 47 років) творив історію, яка комусь подобалась, а когось дратувала. 

Пропонуємо читачам інформ-досьє «Кредо Євгена Коновальця – самостійна і соборна Україна».

Відповідальна за підготовку та проведення заходу Томілова Л.І.