22 листопада 2025 року у бібліотеці-філії №16 (с. Черніїв) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради спільно з директоркою Будинку культури села проведено тематичний захід – бібліовітраж «Невиплакані сльози України» приурочений Дню памʼяті жертв Голодоморів в Україні. Метою заходу, було вшанування памʼяті мільйонів безвинно загиблих українців, виховання у дітей почуття співпереживання, національної свідомості та історичної памʼяті. Учасники заходу мали змогу переглянути книжкову виставку-реквієм, на якій були представлені художні твори, документальні матеріали, свідчення очевидців та історичні дослідження про трагічні події 1932-1933 років. Бібліотекарка розповіла про причини і наслідки голодомору, зачитала уривки з творів українських письменників у яких відображено біль і трагізм цих років. Присутні хвилиною мовчання вшанували памʼять загиблих і запалили свічки памʼяті. Цей захід став щирим і зворушливим дотиком до сторінок нашої минувшини, нагадавши, що пам’ять – це той вогонь, який не дає змерзнути правді.

“Класичний приклад радянського геноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації, а саме – винищення української нації”, – так назвав Голодомор у своїй статті Рафаль Лемкін, польський юрист єврейського походження, який ввів у світовий контекст поняття геноциду. Голодомор в Україні – наймасштабніший злочин проти людства у світовій історії. 1932-1933-й роки на території нинішньої України через свідому політику радянської влади загинули мільйони людей. Голодомор визнали геноцидом 17 держав. 

Тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 22 листопада провели історичний спогад “Україна пам’ятає, світ визнає” до дня пам”яті жертв Голодомору. Для наших читачів ми підготували історичну довідку про передумови виникнення цього геноциду, свідчення очевидців, які його пережили, погляд істориків, демографів, дослідників. Також підготували добірку історичної та художньої літератури, що стосується Голодомору та долучилися разом із нашими користувачами до щорічної акції “Запали свічку пам’яті”. Встановили на підвіконні запалену свічку та вшанували пам’ять жертв геноциду українського народу хвилиною мовчання.

 Трагічна памʼять про Голодомор – як чорний, незглибимий колодязь, в який, можливо, і не хотілося б заглядати, бо ж побачимо себе далеко не такими , якими б хотіли бачити. Але мусимо подивитися в цей колодязь чесно, нічого не приховувати, аби очистити власні душі від скверни, самовисповідатись і покаятись аби не повторилося найстрашніше за всю історію України штучне, насильницьке винищення людства. Голодомор 1932-1933 років – страшна трагедія нашої держави. Голодомор забрав мільйони людей. Для того щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і памʼятати про них. У ряді заходів щодо вшанування памʼяті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні 22 листопада в бібліотеці-філії №17 с. Березівка Івано-Франківської міської МЦБС  Департаменту культури міської ради проведено вечір-реквієм «Минуле стукає в наші серця».

  В історії українського народу є багато трагічних періодів, які примушують стискатися людські серця. Однією з таких болючих сторінок був Голодомор 1932 – 1933 років. Не було ні війни, ні посухи, а була тільки зла воля наших ворогів. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могили – старих і молодих, дітей і ненароджених… Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа. Голод став зброєю масового знищення українського народу. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідки цього геноциду будемо відчувати ще довго.

Вшановуючи пам’ять жертв голодоморів,  бібліотека-філія №13  (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провела захід “Голодомор – наша печаль і скорбота”.  В бібліотеці розгорнута книжкова виставка “Холодний подих згаслої свічі”, а також презентована нова книга Марії Правди “Там, де тече Ятрань”. Ця книжка – данина пам’яті тим, хто не зміг пережити один із найстрашніших радянських злочинів, а також – це історія про людяність, згуртованість і диво, які допомогли українцям вижити у голодні часи.  Сьогодні пам’ять про Голодомор є не лише даниною тим, хто загинув, а й важливим застереженням про небезпеку диктатури безконтрольної влади. Вшановуючи жертв, ми стверджуємо право кожного народу на свободу, гідність і життя.