07.12.2020 року виповнюється 120 років від дня народження Катерини Білокур. До цієї ювілейної дати , 6 грудня 2020 року, в бібліотеці-філії №8 (вул. о. Блавацького, 1) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради бібліотекар підготувала відеопоказ “Квіти, як люди – живі мають душу”. Цей відеоролик присвячений дивовижному напрямку в художньому мистецтві – живопису.
Чим же для нас цікава особистість Катерини Білокур? А тим, що свого часу звичайна селянська дівчина здійснила свою мрію стати художником і стала відомою на весь світ. Життєвий і творчий подвиг талановитої художниці не має аналогів у світовому мистецькому просторі. Нелегким були її стежки і дороги, але мала вона «в серці те, що не вмирає». Мистецькі твори Катерини Білокур назавжди ввійшли в золотий фонд української культури. Вони належать до тих багатств, що їх Україна вносить до скарбниці світового мистецтва.

Священики Твої зодягнуться у праведність і преподобні Твої возрадуються
(Пс. 131,9)

Душпастир не повинен бути задоволеним, поки не досягне того, щоб його вірні всі були чисті в день Христа. Тому має вести їх дорогою досконалості, не по самому краю безодні пекла, але дорогою Христовою, щоб у часі смерті передати їх чистими до рук свого Господа.
(І. Лявинець. З кайданами на руках)

5 грудня минає 140 років з дня народження громадського діяча, священослужителя Михайла Ганушевського. Саме тому, 05.12.2020 року у бібліотеці-філії № 11 (с.Угорники) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася історична хвилинка “Ганушевський – образ справжнього пастиря”.
Душпастир. Це не просто пафосне слово, котре означає певний рід діяльності людини. Це не просто професія чи робота. Ні. Це спосіб життя, мислення, світосприйняття. Це важкий шлях повного самовідречення і готовності до страждання за Істину. Це важка щоденна боротьба зі злом, самим собою і різного роду спокусами. Це голошення правди і страждання за неї. Ось суть і роль справжнього священника-душпастиря. 

Саме таким був парох села Угорники, Михайло Ганушевський, котрий почав своє служіння тут, у 1927 році. Його змістовні і повчальні проповіді були великою підтримкою для людей у ті важкі часи. Будучи парохом, він багато працював для утвердження духовного і морального життя. Брав активну участь у роботі читальні «Просвіта» та провадив уроки в школі. Люди самі шукали зустрічі зі своїм духовним батьком, адже він вмів підтримати, потішити, порадити, вселити надію або навіть просто вислухати. Його авторитет зростав разом із плідною його працею. Адже дім Ганушевських в кінці 20-х – на початку 30-х років був осередком культурного, мистецького і морального зростання парохії.

В Україні 6 грудня відзначають День Збройних сил. Саме в цей день 1991 року був прийнятий Закон “Про Збройні сили України”. А День Збройних сил України був установлений постановою Верховної Ради України в 1993 році.

Сучасна армія України пройшла тривалий шлях розвитку, що включає етапи оптимізації, скорочення військового складу і розформування. Події 2014 року – анексія Росією Криму – показали гостру необхідність зміцнення обороноздатності нашої країни та проведення реформ, цей рік став переломним в історії української армії. На сьогодні ЗСУ відновили свою боєздатність. Україна відмовилася від позаблокового статусу і оголосила про свої наміри вступити до НАТО.

Зазвичай свято відзначається урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, божественною літургією. В армії проходять урочисті збори, церемонії вручення державних нагород та святкові концерти. За традицією, щороку президент України вітає всіх службовців української армії, відзначаючи значну роль цих людей у підтримці Україною свого незалежного статусу.

До цієї дати, в бібліотеці-філії №17 (с. Березівка, вул. Шевченка, 30) ІВаног-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлен відеоролик у форматі літературної вітрини: “Героїв стежина від батька до сина”.