6 січня виповнюється 85 років від дня народження Василю Стусу − людині, що стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою постаттю духовного життя доби, письменника, правозахисника, борця. Роль, яку відігравала постать Василя Стуса у розвитку української літератури ХХ століття, відновленні української державності та національної ідеї важко переоцінити.

05.01.2023 року працівники бібліотеки-філії №2 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували та провели літературне знайомство «Різдвяна свіча Василя Стуса». Бібліотекарі ознайомили присутніх з його творчістю, а також із листами В. Стуса, написаних з мордовських таборів. Користувачі мали можливість переглянути літературу біля виставки «Народе мій, до тебе я ще верну…».

Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса − поета, особистості, громадського діяча, який не лише прожив яскраве, героїчне життя, а й зумів піднести людину до рівня її долі та покликання у слові. Звідси підвищений інтерес до його віршів – «образків доби», в котру йому судилося жити. Рідкісна, унікальна неподільність поезії і долі. Поет залишався собі вірним до кінця! Василь Стус був неземною людиною. Він творив свій світ, який зараз цікавий не лише в Україні саме тому, що − універсальний. У ньому закладені конфлікти «особистість – середовище», які доводиться долати завжди.

Василь Стус навіть у найтяжчі хвилини життя твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, що край його почує. І ця його непоступлива віра в моральний абсолют виявилася прозірливішою за розпачливе примирення з дійсністю багатьох із нас. Його поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються. Схиляються перед ним і поза Україною ті, кому випало читати його твори або довідатися про його долю й боротьбу.

За коротке життя поет, член Української Гельсінкської Групи, Стус залишив 6 томів творів, більшість з яких перекладено на англійську та надруковано на Заході.

Відповідальна за проведення: Цібій С. О.

С. Бандера — один з головних ідеологів боротьби за незалежність України першої половини ХХ століття, символ національно-визвольного руху. 

Степа́н  Андрі́йович Банде́ра  народився 1 січня 1909 в  с. Старий Угринів, нині Калуського району, Івано-Франківській області.
У червні 1941 року керівництво крила ОУН, що було під орудою Бандери, проголосило у Львові Українську державу.
3 січня 2023 року, в бібліотеці-філії №4  МЦБС Департаменту культури  Івано-Франківської міської ради, було підготовлено виставка-персоналія «Степан Бандера: людина і міф».

В пам’ять про полум’яного борця, патріота С. Бандеру була представлена викладка літератури, на котрій подано книги про життя, політичну діяльність  провідника ОУН УПА, факти та події в історії Української держави.

Пропонована література містить спогади учасників національно-визвольної боротьби, документи, дослідження сучасних істориків, науково-популярні видання про появу УПА та ОУН на політичній арені України, історії про безмежний патріотизм та героїзм українських повстанців, безстрашну і самовіддану їх підтримку народом. Також літературна виставка допоможе простежити життєвий шлях людини, яка мала у собі найкращі чесноти Української нації.

Працівники бібліотеки розповіли маловідомі факти про життя Степана Бандери, який став легендою, символом мужності в боротьбі за незалежність України. Революціонер і політик, рятівник нації, ім’я його й до сьогодні одні називають з любов’ю інші, котрі не знають про нього правди — з ненавистю.

Література:
Арсенич П.І.,Бурнашов Г.В., Яневич Б.Й.Степан Бандера та його родина. Івано- Франківськ :Нова Зоря,2008.-368с.
Бандера  С. Перспективи Української Революції.Івано- Франківськ: Місто НВ, 2008._728с.
Бурнашов Г.  Лицар великої  Ідеї. Наукове видання.- Івано-Франківськ: Нова зоря,2004.-184с.
Вбивство Степана Бандери.-Львів: Червона Калина, 1993.-357с.
Державні, політичні та громадські  діячі України: політичні портрети./ За Заг. ред. Панова. К.: Видавничий дім « Ін Юре», 2002.-476с.

Степана Бандери вже немає між нами, але його дух і його ідеї залишилися живими, як є невмирущою українська нація. Бо пам’ять — нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним.

Відповідальні за проведення – Тейсар С. С., Ліктей Н.К.