“Класичний приклад радянського геноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації, а саме – винищення української нації”, – так назвав Голодомор у своїй статті Рафаль Лемкін, польський юрист єврейського походження, який ввів у світовий контекст поняття геноциду. Голодомор в Україні – наймасштабніший злочин проти людства у світовій історії. 1932-1933-й роки на території нинішньої України через свідому політику радянської влади загинули мільйони людей. Голодомор визнали геноцидом 17 держав.
Тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 22 листопада провели історичний спогад “Україна пам’ятає, світ визнає” до дня пам”яті жертв Голодомору. Для наших читачів ми підготували історичну довідку про передумови виникнення цього геноциду, свідчення очевидців, які його пережили, погляд істориків, демографів, дослідників. Також підготували добірку історичної та художньої літератури, що стосується Голодомору та долучилися разом із нашими користувачами до щорічної акції “Запали свічку пам’яті”. Встановили на підвіконні запалену свічку та вшанували пам’ять жертв геноциду українського народу хвилиною мовчання.
16 листопада 2025 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели для читачів літературну розвідку “Батько українського готичного детективу” до дня народження відомого українського письменника Андрія Кокотюхи, який святкує своє 55-річчя.
Андрій Кокотюха – сучасний український письменник-белетрист. Його часто називають «батьком українського готичного детективу», а практично всі його твори є бестселерами. У своїх роботах він активно піднімає питання, пов’язані з актуальними соціальними та суспільними проблемами нашої країни. І саме завдяки тому, що в своїх роботах Кокотюха змішує фольклор та містику, його роботи і користуються такою популярністю серед читачів. Пише у жанрах горору (роману жахів), кримінальної мелодрами, трилера, комедії, соціального гостросюжетного роману, класичного детективу. Улюблені жанри – трилер та детектив із елементами містики й готики.
Назви творів «Легенда про Безголового» і «Темні таємниці» викликають певні асоціації з чимось містичним, далеким від реальності. Такі риси притаманні готичним романам початку ХІХ століття, які вважаються предтечею детективних історій взагалі. Характерними елементами його сюжету були похмурі, містичні, демонічні сцени, які відбувалися зазвичай у занедбаних готичних замках з привидами, сюжету властиві гострі колізії, тривожне навіювання, поєднане з натяком, інтригою, погонею, діями, що розгортаються часто місячної ночі, іноді під час грози, викликаючи страх, душевне напруження. Готичний роман сприяв формуванню науково-фантастичного, детективного, пригодницького романів.
Є на річці Десні таке місце – Тихий Затон. Там непогано клює велика риба, і не всякий рибалка знає туди дорогу. Але віднедавна цю дорогу краще забути: з темних глибин Тихого Затону піднімається хтось- нічне чудовисько й вбиває всякого, хто порушить прадавній спокій. Так оживає моторошна місцева легенда, якою в романі Андрія Кокотюхи «Темна вода» лякають місцеві жителі самі себе й всіх довкола. Проте одна деталь привертає увагу: «почали зникати люди», і поки цьому не отримано раціонального пояснення, відгуки легенди впливатимуть на тлумачення подій. Також містичного ефекту додають згадки про вурдалаків, поява яких підтверджена трьома мертвими тілами з ранами на шиї, схожими на укуси. І хоча загибель Євгена Заплави не пов’язана з потойбічними створіннями, смерті ще двох людей очікують спростування ірраціональних причин.
У «Легенді про Безголового» найнапруженіші події сюжету розгортаються на тлі занедбаного маєтку Ржеутських, і хоча сьогодні від колишнього замку залишилися руїни, усе одно вони викликають моторошні відчуття. До того ж під маєтком було збудовано лабіринт. Перший візит Лариси до маєтку відбувся вдень разом із директором краєзнавчого музею, удруге вона проїхала повз нього вночі і побачила там безголового привида, що змусило її повернуться втретє разом зі Стасом. Четвертий візит героїні відбувся за класичних умов готичного роману: «Особливого захисту від зливи я тут не знайшла, на руїнах увесь набір: протяги, дощ… Що ж привело мене сюди в таку погоду, до того ж уночі». П’ята, та остання поява Лариси відбулася без її свідомої участі – непритомну туди її відвіз Анатолій Бондар та залишив у лабіринті.
Після «Темної води» Андрій Кокотюха продовжив своєрідну готичну серію, написавши детективи «Легенда про Безголового», «Аномальна зона», «Пророчиця», «Таємне джерело». Восени автор планує повернутися до теми – запланований до друку новий детектив «Таємниці Нічного». А поки що пропонується нова редакція роману «Темна вода», де інтрига – хто полює на рибалок та як це зупинити, – лишається, проте реалії, в яких розгортається сюжет, максимально наближені до сучасних.
Тож вітаємо талановитого письменника та бажаємо пану Андрію здоров’я, творчої наснаги, незвичайних сюжетів, сміливих ідей та вдячних читачів. А на полицях в нашій бібліотеці шанувальники творчості Андрія Кокотюхи знайдуть чимало творів улюбленого письменника, тому запрошуємо та чекаємо вас у нашій затишній книгозбірні.
27 жовтня 2025 року – День української писемності та мови, тому у бібліотекарів та читачів бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради панував піднесений настрій: всі готувалися до радіодиктанту національної єдності. Мета радіодиктанту — об’єднати якомога більше людей навколо України в усьому світі і популяризувати українську мову. Авторкою радіодиктанту національної єдності цього року стала письменниця Євгенія Кузнєцова. Читатала текст акторка Наталія Сумська. Всеукраїнський радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році. Торік до Радіодиктанту національної єдності долучилося понад 500 тисяч людей. Близько 10 тисяч листів надійшло на перевірку з понад 30 країн світу. У 2024-му текст до радіодиктанту писала Оксана Забужко, а читав його поет і військовий Павло Вишебаба. Також авторами радіодиктанту в попередні роки були: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Юрій Андрухович, Іван Малкович та інші.
Диктант складається зі 100—120 слів. Текст для радіодиктанту замовляється спеціально. У ньому немає авторських знаків або суперечливих орфограм, але при тому їхня загальна кількість висока, тому написати радіодиктант без помилок не просто. З 2019 року правила зазнали змін: учасники радіодиктанту могли майже відразу перевірити свою роботу. Писати диктант треба лише від руки, але комісія приймає й тексти, написані шрифтом Брайля. Радіодиктанти не перевіряють на помилки та не повертають, але шукають роботи без помилок і нагороджують учасників, які впоралися з завданням бездоганно.
Сьогодні радіодиктант національної єдності писали українці у різних куточках світу. Долучилися до написання і бібліотекарі. Радіодиктант – це добра нагода зібратися разом, щоби поспілкуватися у близькому колі, випробувати себе і пережити глибокі враження від тексту диктанту.
У бібліотеці-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради 18 жовтня панувала творча осіння атмосфера — відбувся майстер-клас «Руда хитрунка», де діти власноруч створювали паперових лисичок. Діти так завзято взялися за папір та ножиці, що в приміщенні аж запахло творчістю, лісом і дивом спільного творення. Надихалися учасники майстер-класу веселою і кумедною казкою Лоренца Паулі «Лисичка йде до бібліотеки». У ній йдеться про те, як лисичка, випадково потрапивши до бібліотеки, відкрила в собі любов до читання та знайшла справжніх друзів.
Під час заняття ми дізналися, чому лисицю в народі називають хитрункою — адже це тварина не лише спритна, а й дуже розумна. Говорили про лисиць у літературі: від улюблених народних казок до світової класики. Наприклад, повість «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері, де лис навчає головного героя дружбі й відповідальності. Жовтневий день у бібліотеці видався золотоосіннім — як сама лисиця. І кожен учасник поніс додому не лише власну паперову іграшку, а й трохи затишку і гарний настрій.
Тепер у нашій бібліотеці мешкає ціла родина паперових лисичок поміж цікавих і яскравих книжок. Приходьте й побачите!
“В кав’ярні повно. Всі ляди-вікна, одчинені настіж, весело сяли у чорній пітьмі. Сизий дим люльок вилітав з вікон і осяяний світлом, висів як хмара. Безладний гамір, брязк філіжанок, білі чалми, червоні фези й міцний дух кави.” Михайло Коцюбинський “Під мінаретами”
Жовтень починається чудовим святом — Міжнародним днем кави. Значення цього напою для книжкового світу важко переоцінити, тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківсько МЦБС Департаменту культури міської ради 2 жовтня підготували та провели літературні історії “З ароматом кави”. Ми розповіли нашим відвідувачам цікаві факти про каву та її відомих шанувальників.
Кава приваблювала літераторів в атмосферні кав’ярні, які потім стали культовими. Згадати хоча б Café de Flore — паризьку кав’ярню на розі Бульвару Сен-Жермен і вулиці Сен-Бену, в якому відбувалися «Паризькі вечори» Гійома Аполлінера. Завсідниками кафе були Жан-Поль Сартр і Сімона де Бовуар, Андре Бретон та Альбер Камю. Стефан Цвейг і Лео Перуц пили каву в знаменитому Кафе «Централь» (Café Central) у Відні на вулиці Герренгассе в палаці Ферстеля. Це було популярне місце для митців та інтелектуалів свого часу.
Але каву п’ють не лише письменники, а й герої їхніх літературних творів. Відомий кавоман Оноре де Бальзак невимушено вплів сцени кавування в більшість своїх книжок. А герої Ернеста Гемінґвея п’ють каву не лише на паризьких терасах, насолоджуються її ароматом на площі Конкорд, чи в затишному кафе за рогом із гарячим запашним круасаном. Приміром, старий кубинець Сантьяго із філософської повісті-притчі “Старий і море” окрім риболовлі любить лише каву, яка часто замінює йому обіди та вечері, підтримує під час тривалих виходів у море.
Каву шанують і наші читачі. А до кави безперечно пасує щось смачненьке. За вишукані літературні ласощі сьогодні відповідаємо ми, бібліотекарі, і радо знайдемо найцікавіші твори з ароматом кави для вибагливих цінувальників цього напою.
Це можуть бути “Таємниці львівської кави” Юрія Винничука, з яких ви дізнаєтесь давні традиції вживання кави, секрети приготування, захопливі кавові легенди. Або ж бестселер французької письменниці Аньєс Мартен-Люган “Щасливі люди читають книжки і п’ють каву” чи “Теплі історії до кави” Надійки Гербіш. Для кожного у нас знайдеться чудова книжка, навіть для тих, хто кави не любить).
Відповідальні за проведення працівники бібліотеки-філії №3.
