24 лютого 2022 року — день, який для кожного українця та українки став переломним і запам’ятався назавжди. Ми прокинулися на світанку під звуки вибухів і тривожні повідомлення, що почалося повномасштабне вторгнення рф.

24 лютого 2026 року минає чотири роки від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Чотири роки опору та відваги, за які наша вітчизна втратила тисячі військових. Серед них понад дві сотні людей літератури, –  письменники, перекладачі, поети, редактори, видавці, есеїсти, літературознавці, бібліотекарі та промоутери книжкової справи.

Вшановуючи пам’ять полеглих патріотів-літераторів, ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 24 лютого провели героїчний спомин “Нескорена Україна”

Ми згадували воїнів, поетів, письменників, що загинули захищаючи Україну на полі бою, знайомили наших читачів з їхнім творчим доробком, розповідали про їхні військові подвиги та мирне життя. 

Рівнянин Максим “Далі” Кривцов – звитяжний воїн і талановитий поет, який загинув разом зі своїм котом 7 січня 2024 року, 33-річний тернополянин Михайло “Небо” Микусь – автор збірки поезій “Всесвіт тисячі мрій”, військовий 5 окремої штурмової бригади. 

Вшановуємо пам’ять полеглих ми зазвичай у спеціальних для того місцях, вони так і звуться – місця пам’яті. Музеї, меморіали, поховання. “Місцями пам’яті” загиблих літераторів є їхні книжки та поезії та проза яким ми можемо вклонитися і понести далі знання про цих авторів. 

Ми знайомилися з тими письменниками, які пишуть про цю війну, зокрема, Артур Дронь – письменник і ветеран, що написав збірку «Гемінґвей нічого не знає». У 23 роки Артур має три роки служби в піхоті, пережив втрату побратимів і важкі поранення. Попри це письмо стало його справою життя і способом осмислення досвіду. Книга складається з коротких прямих новел про фронтовий досвід автора, де повторюються мотиви втрат, віри, дружби й виживання. Оповіді ведуть від імені очевидця і не дають простих відповідей, читач отримує фрагменти життя під обстрілами, згадки про реальні населені пункти, роздуми про ціну служби й про те, як почуття тримають людей разом.

Олександр Михед почав писати цю книжку у перший день широкомасштабного вторгнення на восьмому році російсько-­української війни. 

Олександр Михед “Позивний для Йова. Хроніка вторгнення”. Письменник зібрав й виклав думки багатьох українців протягом першого року вторгнення. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку пам’ять матиме наступне покоління? Врешті – ​хто кожен із нас у цій війні? Війна породила феномен нової української літератури, яка осмислює, рефлексує та реалістично змальовує жорстку воєнну реальність.

Дякуємо неймовірним Збройним Силам України за можливість жити, читати книжки, працювати, говорити про важливе та ділитися думками. Слава Україні! Слава ЗСУ! Та вічна слава тим, хто віддав своє життя за нашу країну.

О, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.

 25 лютого відзначаємо уродини культової української письменниці Лесі Українки. 155 років тому на Волині у мальовничому місті Звягелі (тепер Новоград-Волинський) народилася славна україночка, що згодом прославила свою батьківщину. 23 лютого 2026 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели захід, присвячений 155-річчю з дня народження Лесі Українки – поетичну акварель “Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі”.

Ознайомили читачів з творчим доробком української Кассандри, насолодилися найвідомішими віршами авторки, згадали цікаві випадки з її життя.

• Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Петрівна Косач-Квітка. Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач – письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Батько – високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дядько – відомий український діяч Михайло Драгоманов. 
• У родині Лесю Українку називали ще Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, Зеїчок походило від назви сорту кукурудзи “зея японіка” (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилося навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.
• А ще маленька Леся була хороброю. Хоч в дитинстві лякалася темряви і хижих звірів, проте вперто боролася зі своїми страхами, бігаючи вночі до лісу, щоб угледіти русалку.
• Талановита письменниця досконало вивчила 7 мов – українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську, (до речі французькою володіла краще, ніж російською). Згодом активно займалася перекладами, адаптуючи європейську класику до українського читача. Лесю навчала вдома мама і приватні вчителі. 
• А ще письменниця дуже любила музику й мала неабиякі здібності до гри на фортепіано. Вона не могла їх розвинути через хворобу кісток. Мала гарний слух і голос. 220 народних мелодій записано з її голосу.

Пропонуємо добірку книг про Лесю Українку, які зацікавлять вибагливого читача-дослідника творчості української поетеси та драматургині:

• Валентин Бадрак  «Успішні жінки в чоловічому світі»
• Оксана Забужко «Notre dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій»
• Тамара Скрипка «Спогади про Лесю Українку. Том 1»
• Катерина Бабкіна, Марк Лівін «Сила дівчат»
• Комплект  «Листів» Лесі Українки (видавництво «Комора)
• Марія Кармазіна «Леся Українка»
• Монографія Галини Левченко «Міф проти історії. Семіосфера лірики Лесі Українки».

Серед доробку Лесі Українки не лише поезії, а й переклади, проза, драматичні поеми – жанр, який особливо розвивала письменниця в українській літературі. Її дивовижні вірші ми вчимо змалечку, а дорослішаючи відкриваємо нові й нові творчі скарби неймовірної Лесі Українки, насолоджуючись кожним словом української Мавки.

 20 лютого Україна вшановує пам’ять героїв Небесної Сотні – українців, які змінили перебіг історії нашої держави. 12 років тому під час Революції гідності в центрі Києва відбулися масові розстріли протестувальників. Приєднуючись до вшанування пам’яті перших жертв російсько-української війни, ми, бібліотекарі  бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, напередодні Дня Героїв Небесної Сотні, 19 лютого 2026 року, провели урок патріотизму “Україна – історія вільних”.

Бібліотека розповіла про ті буремні, трагічні  і героїчні події, щоб разом з нашими читачами пригадати з чого починався сучасний шлях до визволення, яким ми йдемо й досі.

З 2015 року в Україні на державному рівні вшановують 20 лютого День пам’яті Героїв Небесної Сотні. З 18 по 20 лютого 2014 року відбулися масові розстріли протестувальників під час Революції гідності. 20 лютого загинуло найбільше учасників протестів – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими майданівцями та п’ятьма активістами, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на Сході України за демократичні цінності та територіальну  цілісність нашої держави, назвали Героями Небесної Сотні. 17 лютого 2021-го Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.

Були серед них і наші краяни, імена яких ми не маємо права забувати:

19-річний студент Роман Гурик, 44-річний підприємець і громадсько-політичний діяч Сергій Дідич, 30-річний громадський активіст Ігор Дмитрів, підприємець Богдан Калиняк (52 роки), будівельник Ігор Ткачук (38 років), учасник Самооборони Майдану Михайло Костишин – 42 роки, пенсіонер, активіст Майдану Василь Шеремет – 64 роки.

Дуже важливо зберегти і передати нащадкам правду про події, настрої, трагедії і перемоги того часу, тому ми зібрали книги та матеріали, які стосуються Революції Гідності та російсько-української війни.

Серед інших важливих результатів Революції Гідності – початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти.

Вклоняючись загиблим героям за шанс змінити хід історії, мусимо й надалі продовжувати боротьбу за свободу та демократичні цінності.

Ой ти, котик, коточок,
Виїв бабин медочок
Та й сховався в куточок,
Тільки видно хвосточок
Та лапки шматочок.

Сьогодні відзначають Європейський день кота. World Cat Day святкують щорічно 17 лютого з 1992 року. Це не офіційне або державне, а скоріше народне свято. Його засновницею вважають журналістку Клаудію Ангелетті. І саме 17 лютого 2026 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели голосні читання “Муркотливі книги” до дня кота в Європі, розповіли історію створення такого свята котів, зробили огляд літератури на котячу тему, почитали потішні віршики та короткі котячі історії, яких є ну дуже велика кількість і для малих, і для великих шанувальників котів.

А все розпочалося в Італії. На підтримку дня кота в Італії стали організовуватися численні дискусії, конференції, в тому числі фотовиставки, збори коштів, щоб допомогти бездомним тваринам. Потім ідея стала поширюватися і по інших європейських країнах. Україна не стала винятком, адже пухнастики у нас дуже популярні. А вшанувати котиків можна смаколиками, іграшками чи простою добротою. 

Ну а щасливі власники чи фанати котів можуть не лише обдарувати свого улюбленця, а й себе, читаючи нову особливу котячу історію. Ми ж підготували добірку найкращих художніх творів для дорослих та маленьких котолюбів.

“Вуличний кіт на ім’я Боб” Джеймс Бовен

Вуличний музикант, який бореться з наркозалежністю та вуличний рудий величний кіт. Вони зустрілися випадково і допомогли один одному вижити у цьому світі. Книга про любов, надію та доброту. 

“36 і 6 котів” — серія книжок української письменниці Галини Вдовиченко. Складається з чотирьох книжок: “36 і 6 котів: вусато-хвостата історія для дітей”, “36 і 6 котів-детективів”, “36 і 6 котів-компаньйонів”, “36 і 6 котів-рятувальників”. Саме стільки хвостатих героїв Галини Вдовиченко – оселилося одного дощового вечора в помешканні пані Крепової попри її бажання. Але серце впертої господині до котів-безхатьків прихилила киця-сфінкс Баронеса. Ані пані Крепова, ані її племінник Стас навіть уявити собі не могли, чим обернеться вторгнення у їхнє маленьке помешкання 36 дорослих і 6 маленьких котів.

Серія пізнавальних, веселих, добрих книжечок про подорожі в різні куточки світу “Киці-мандрівниці” — це короткі історії з динамічним сюжетом, неперевершеною грою слів і тонким гумором. Киці Муля та Манюня завжди готові до нових при­год, вражень і, звичайно, знайомств. З кицегероїнями маленькі читачі дізнаються чимало нового й цікавого про все на світі.

“Томасина” – книга 1957 року американського письменника Пола Гелліко про кішку, яка вважала, що була божеством —   про руду кішку, руду дівчинку, черствого батька,  дружбу та всеосяжну силу любові.

«Пригоди Пелле Безхвостого» — серія книг Єсти Кнутсона про доброго і довірливого котика, що в дитинстві втратив хвоста. Знаменитий кіт Пелле Безхвостий поведе читачів у безмежний світ кумедних котячих пригод, де його часом спіткають нелегкі випробування, та у скрутну хвилину з’являється новий приятель – такса на ім’я Макс. А разом з однодумцями ще веселіше перемагати!

А вірші та оповідання про котиків? Їх безліч, і всі вони чудові, кумедні, чуйні, щирі та смішні  – ці історії наповнюють маленьких та великих читачів радістю, розчуленням, натхненням та безмежною любов”ю до наших пухнастиків. А збірки віршиків для дітей від українських авторів Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М’ястківського, Анатолія Костецького, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена подарують кожному справжню поетичну насолоду і таке просте щастя! 

  Тож обирайте книжечки для себе, дітей та друзів – і нехай кожен день буде Днем книжкового котика!