Це особливе свято, коли з вдячністю і любов’ю вшановуємо найдорожчих людей у нашому житті — матерів. Бібліотечна спільнота щиро вітає всіх матерів зі святом, адже материнство — це великий Божий дар, сповнений жертовності, ніжності та безмежної любові. Мама – єдина. Вона, немов біла запашна конвалія. Її мова та голосочок звучить неначе кришталеві дзвіночки, а в погляді – любов. Очі, мов фіалочки, що виблискують на сонці, а в руках ніжність і ласка. Вона тремтить за дитям, немов осінній листочок осики. А ще матусю можна порівняти з красивою червоною трояндою, на якій блищить капелька роси. Так. Саме крапельки роси, бо це матусині сльози.

Вітаємо всіх з Днем Європи!

Вся наша бібліотечна сім’я бажає вам безмежних кордонів, віри у світле майбутнє, злету до висот і до зірок, доступу, нам українським родинам, до нанотехнологій світового рівня, толерантності всіх людей і всього світу. Сьогодні Україна — у боротьбі, але з вірою і світлом у серці. Ми щодня доводимо своє право бути серед європейської спільноти — у свободі, гідності та правді. Ми прагнемо до Європи не лише словами, а й ціною великої мужності. І щиро вдячні за підтримку, яку Європа дає нам у цей непростий час — у нашій боротьбі за життя, за мир, за майбутнє.

У цей день ми схиляємо голови перед мільйонами загиблих, замордованих, знищених страшною війною, що охопила світ. Саме 8 травня 1945 року людство зробило глибокий вдих — після років крові й страждань прийшла довгоочікувана звістка: нацистська Німеччина капітулювала. У штабі союзників, у французькому Реймсі, був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію. Підпис поставив генерал-полковник Альфред Йодль — за дорученням Рейхспрезидента Німеччини Карла Деніца. Це був кінець одного з найтемніших розділів історії — час, коли зло мало обличчя війни, а кожен день був боротьбою за життя, за правду, за свободу. 8 травня — не лише дата перемоги. Це — день, коли ми згадуємо, якою ціною вона дісталася. Це — молитва за загиблих, вдячність живим і обіцянка ніколи не допустити повернення темряви. Ми вшановуємо подвиг тих, хто ціною життя зупинив найстрашніше зло ХХ століття. Їхня мужність і незламність — це урок для нас усіх і натхнення в теперішній боротьбі. Нехай наша сучасна, довгоочікувана перемога стане гідним продовженням тієї великої справи. Нехай об’єднає нас віра, пам’ять і сила духу. Слава героям минулого — і слава тим, хто бореться сьогодні. Переможемо разом!

Івано-Франківськ — історія міста сягає сивої давнини. Спочатку цей населений пункт будувався, як могутня фортеця. Містечко оточували дерев’яні стіни, а потім – кам’яні оборонні споруди з земляним валом і ровом. Місто було засноване Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького магнатського роду, який володів значними латифундіями на Покутті. Дата заснування міста точно не визначена, проте достеменно відомо, що 1662 року Станиславів отримав магдебурзьке право. Цей рік і вважають офіційною датою заснування міста. Першою писемною згадкою про місто є 1662 рік. Чому місто Івано-Франківськ має таку назву? Вперше в історію місто увійшло під назвою Станіславів або Станіслав. Місто засноване на території двох сіл — Заболоття та Княгинин — і між двома річками Бистрицями — Надвірнянською та Солотвинською. Граф Потоцький, звівши нове місто, назвав його на честь свого старшого сина Станіслава – Станиславів. 10 листопада 1962 року з нагоди 300-річчя місто було перейменоване на Івано-Франківськ на честь Івана Франка, чиє життя і творчість тісно повязані з цим старовинним містом. У побуті часто вживається скорочена назва Франківськ або, рідше, Франик чи Франек. Відзначається 364-річниця від дня заснування. Це тихі вулиці, що пам’ятають перші кроки, це світанки, що дарують надію, це вечори, наповнені теплом і ніжністю. Івано-Франківськ — мальовниче місто, де кожен камінь дихає історією, де серце знаходить спокій, а душа — натхнення. Тут народжуються мрії і здійснюються найщиріші бажання. Любити тебе — це як дихати… природно і назавжди.

Хай сповнює душу краса Великодня
І радість оселяться в серці сьогодні!
Хай милують око веснянії квіти,
І будуть щасливі дорослі та діти!

Христос Воскрес!

Наш світ святкує велике християнське свято, являється велика радість – Пасха! Родини ідуть до Божого храму. Земля пробудилась, травинка зазеленіла, квіти пробились з-під снігу, щебечуть пташата, мило навкруги… Б’ють церковні дзвони! Люди! Мир! Мир на землі і на небі! Просімо у Господа ласки, чуда! Страх і смуток хоче скувати нашу землю, але воля незламна. «Подай, Господи, Слово Спасіння… Хай завітає краща доля України, нашої неньки… Хай процвітає любов Божа, як цвіт, хай живі й здорові будуть усі діти, нехай воїни повернуться додому… пам’ятаємо загиблих і молимось до Матері Божої, Небесної неньки зі словами на вустах: Христос Воскрес! Свято, яке символізує відродження душі кожного християнина, пробудження його від сну, гріховних пристрастей, для вічного життя в Бозі.