“Святкування Івана Купала: минуле і сьогодення”
6 липня протягом дня користувачам абонементу ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, а також жителям мікрорайону та міста запропонували ознайомитись з народознавчим календарем “Святкування Івана Купала: минуле і сьогодення”. Захід проводився як в приміщенні бібліотеки, так і при бібліотечному просторі.
Знайомлячи з традиціями святкування Івана Купала, бібліотекар, підкреслила, що 7 липня ми, українці, з магічним акордом святкування вшановуємо постать Іоанна Хрестителя, називаючи це свято в народі Іваном Купайлом.
Святий Іоанн був попередником Ісуса Христа, тому його називають Предтечею. Він проповідував пришестя Сина Божого, закликав людей омити свої гріхи водою та хрестив Ісуса в Йордані. Тому його називають ще й Хрестителем. Різдво Іоана Хрестителя церква святкує 7 липня (за стилем новим).
Купайло (Купало) – Давньоукраїнський Бог Родючості, врожайного літа, лікарських рослин і добробуту. Його вшанування припадало на дні літнього сонцестояння (за старим стилем).
З приходом християнства на українські землі й навернення язичників до віри Христової церковні мужі, аби пом’якшити релігійну експансію, наклали культуру двох кардинально різних і несумісних свят на спільне тло, що мало спонукати людей прийняти нову релігійну традицію. Так язичницьке дохристиянське свято збіглося з пізнішим християнським святом Іоанна Хрестителя, що, однак, майже ніяк не позначилося на традиціях його і звичаях його відзначення. Купальським звичаям притаманні язичницькі елементи культу сонця, магії, обрядів очищення. До святкового ритуалу входить: запалювання “живого вогню”(від тертя дерева об дерево), плетіння дівчатами вінків і кидання їх на воду, стрибання через вогонь (“очищення”), спалювання опудала Мари (смерті), одягання масок з метою “обманути злих духів” тощо.





