День Збройних сил України — одне з найважливіших свят цього року, адже ЗСУ зараз є нашою опорою. День Збройних сил України відзначається щорічно 6 грудня. Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше. ЗСУ — це меч і щит України, наша опора і захист. Найкращі сини і дочки України борються в Збройних силах за незалежність і свободу своєї Батьківщини.
6 грудня 2022 року, о 12.20 годині, працівниками бібліотеки №4 Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, в приміщенні ліцею №12, провели патріотичну годину «В єдності наша сила, ми роду козацькі діти», до Дня Збройних Сил України.
У співпраці музичного керівника ліцею №12, Наталі Чайківської, бібліотекаря ліцею №12 Тамари Мохової, відбулося історичне дійство, котре прославляло наших мужніх захисників Вітчизни. Учні співали патріотичних пісень, читали вірші. Була проведена історична вікторина «Що ти знаєш про ЗСУ?».

Родзинкою став виступ юного бандуриста музичної школи №2, Матвія Мельника, викладач Наталія Короткова. На завершення, учні написали листи-побажання нашим захисникам. Також, оформлена тематична викладка літератури «День ЗСУ — історія свята», на якій були представлені книги, які висвітлюють історію створення, становлення і розвитку однієї з найпатріотичніших, найпрофесійніших і найпотужніших армій світу.
Відповідальна за проведення Ліктей Н. К.

Народився Григорій Савич Сковорода 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. Зростаючи у середовищі мудрої праведності, їхній син з ранніх літ відзначався схильністю до зосередженості на своєму внутрішньому світі, твердістю духу, великим бажанням до науки і знань. Григорій Сковорода — самобутнє явище української культури, родоначальник і філософії серця, і філософії людини, і філософії життя. Він є одним із символів України, він збагатив її філософську думку та літературу, заклав основи української культурної традиції.

Працівники бібліотеки-філії №4 Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували поличку “Світ ловив мене, та не спіймав” до дня народження Г. Сковороди. 

На якій представлені його твори та книги, які розповідають  про   життя українського Сократа, богослова, поета. Творча спадщина великого філософа стала невичерпним джерелом мудрості й життєдайної наснаги для українського народу на довгі віки.

Проблема епідемії ВІЛ/СНІДу, на жаль, продовжує залишатись актуальною, як в Україні, так і в цілому світі. Тому значна увага приділяється популяризації здорового способу життя, профілактиці СНІДу, боротьби зі СНІДом .

1 грудня 2022 року, о 13:00 годині, працівники бібліотеки-філії №4 Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, з нагоди Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом  підготували  і провели  мотиватор  здоров’я  «Полум’я погаслих свічок». 

А також,  оформили   тематичну поличку-застереження «СНІД: як зупинити біду», на якій представлено книги з інформацію про властивості цього вірусу, ВІЛ-інфекції та шляхи поширення хвороби, лікування і профілактики СНІДу, стан захворюваності на ВІЛ/СНІД в Україні і заходи проти епідемії. 

Кожна людина повинна до кінця усвідомлювати всю небезпеку, яку несе СНІД, дбати про власне здоров’я і здоров’я своїх рідних та близьких й толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією. 

Бережіть себе, піклуйтеся про ближніх. Будьте здорові!

27 листопада українці вшановують жертв голодоморів, зокрема, найстрашнішого – Голодомору 1932-1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор,  який призвів до небачених безневинних жертв.  Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій, як Голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі – України. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, нівелює традиції й руйнує культурну самобутність народу.

26 листопада 2022 року, о 12.30 год, працівники бібліотеки — філії №4 Департаменту культури Івано — Франківської міської ради,  з метою вшанування  пам’яті жертв голодоморів в Україні, підготували  та  провели  книжкову інсталяцію  «Боже, прости нашу пам’ять, Боже, непам’ятство  наше прости».  Яка  представляє  книги та матеріали, що розповідають про причини та наслідки голодоморів.  Ці книги бентежать душу, наповнюють серця пекучим болем, адже в них  показана жахлива картина голодомору,  велика трагедія українських родин. Ми повинні свято берегти пам’ять про ті страшні події.

Відповідальна Ліктей Н.К.

А́стрід А́нна Емі́лія Лі́ндґрен — шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. 

14 листопада 2022 року відзначаємо 115  років з її дня народження.  Ця мила жінка мала веселу вдачу, багату уяву, хист до жартів і до цікавих оповідей, — усі ці риси вона успадкувала від батька. Казки цієї авторки вселяють в юні серця безмежне тепло і любов, які зазвичай адресуються турботливою мамою своєї дитині. З творчістю Астрід Ліндгрен знайомі сьогодні діти на всіх континентах. Чарівні казки та веселі розповіді посіяли частинку добра і любові в серцях вже кількох поколінь. Ця письменниця, вводячи читача в коло фантазій та емоцій дитини, вчить дорослих поважати її внутрішній світ, бачити в ній особистість.

13 листопада 2022 року о 11:30 годині працівники   бібліотеки-філії №4 Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували та провели недільну  казку «Казка одного чудового дня», яку присвятили творчості А. Ліндгрен.

Чарівні лялькові герої Маруся та Михайлик зацікавили малят розповіддю про фантастичні  книги і їх автора. А, ще, в театралізованій виставі,  бібліотекар дитячого відділу  нагадала дітям про правила поведінки під час тривоги.