Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій,—
Пожартуєм для розваги!
Павло Тичина

27 січня 1891 року народився український  поет, перекладач із  сорока  мов, громадський діяч Павло Григорович Тичина. Для сучасників він лишається далеко непізнаною особистістю. Тож спробуємо розкрити його багатогранність, пригадаємо найяскравіші епізоди життя письменника, а також сильні та ніжні рядки Тичинівських поезій.

27.01.2021 року о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П.Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася презентація літературної постаті українського поета Павла Тичини “… На межі двох епох” (до 130-річчя від дня народження Павла Тичини), (1891-1967).

Молодий Тичина подарував Україні соковиту, яскраву поезію, просякнуту символізмом, музикою та світлом. Він був неймовірно талановитим, оптимістичним, спрямованим в майбутнє. Перші його друковані твори з’явилися в 1912 році. Протягом життя П. Г. Тичини відбувався постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Милозвучність і особливий композиційний характер його творів дедалі більше пом’якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перетворення в “рупор” комуністичної партії.

З цікавим і непростим життєвим і творчим шляхом поета присутніх ознайомила бібліотекар Дубовська Оксана. Вона підготувала  тематичну презентацію з коментарем “Геній із замерзлим серцем, ангел зі зламаними крильми”. 

День соборності України – день єднання сили й духу народу, який символізує єдність земель України  в єдине ціле. Офіційно свято до Дня соборності відзначається щороку з 21 січня 1999 року згідно з Указом Президента України Л. Кучми.

21 січня 2021 року в  читальному залу ЦБ (П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради в рамках засідання правового клубу «Діалог» для on line  користувачів та шанувальників історії був презентований відеоматеріал «Єднання заради незалежності: правовий вимір», присвячений Дню соборності України.

22 січня 1919 року в першу річницю проголошення Четвертого Універсалу в Києві на Софійській площі відбулися збори, на яких проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західно-Українською Народною Республікою.  Головною метою боротьби Української повстанської армії було створення Української самостійної соборної держави.  Так утворилася Єдина Соборна Україна.

   20 січня 2021 р. о 14 год. працівники читального залу ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували для on line користувачів музичний вернісаж “Микола Дмитрович Леонтович – творець музичних шедеврів” (до 100- річчя від дня смерті М. Д. Леонтовича). 

Микола Леонтович – унікальне явище в історії української культури. Народний учитель з Поділля, самоук за музичними знаннями – він досягнув вершини світового мистецтва, сказав у ньому своє слово, глибоко розкрив співочу душу українського народу.

   Його музичний талант зародився ще в ранньому дитинстві. В родині батька-священника шанували духовні цінності, плекали любов до української музики та пісні. Мама мала чудовий голос, залюбки співала народні пісні. Свій музичний талант майбутній композитор шліфував самотужки, навчаючись у початковій духовній школі та згодом у Кам’янець-Подільській семінарії.

День українського політв’язня відзначають з 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали не випадково. Адже трьома роками раніше, 12-14 січня 1972-го року, радянська влада провела так званий «генеральний погром», розпочалася масова хвиля арештів представників шістдесятництва. Такий “генеральний погром” зачепив багатьох дисидентів України. Це була спецоперація “Блок”, розпочата КГБ ще із середини літа 1971 року, з метою нейтралізації української еліти, придушення демократичного руху та припинення розповсюдження самвидаву. Кремль дуже боявся свідомих українців і використовував свої звичні, напрацьовані десятиліттями методи, аби зупинити антисовєцьке “свавілля”. Цей день також називають “арештована коляда”, або різдвяні чи січневі погроми.

  Це були масові затримання та арешти українських дисидентів, які боролись за свободу слова, свободу друку, свободу сумління, зрештою,  за незалежність України. А своєю творчістю та діяльністю доводили, що ідеологія радянської людини – це міф. Тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець… Було проведено сотні арештів та обшуків, тисячі людей тероризували допитами як свідків, багато з них втратили роботу чи були “викинуті” з університетів, їм закривали будь-які можливості для службового зростання, в тому числі друку чи видання робіт.

В сучасній історії України 12 січня має новий контекст. Через майже півстоліття після тих трагічних подій ми бачимо, як дуже подібний за своєю сутністю російський режим окупував український Крим і розв’язав криваву війну на сході України. Але українська нація, яка виросла з тих паростків громадянського суспільства, змогла дати відсіч агресору. Проте на окупованих територіях розгорнувся терор проти українців і кримських татар.У сталінському стилі відбуваються викрадення, затримання, арешти, обшуки і катування затриманих, яким інкримінують вигадані злочини. Режим Володимира Путіна, особливо в окупованому Криму, перевершив навіть радянський тоталітаризм доби «застою». Старі радянські методи набули нової сили: створення атмосфери страху, безсилля і безнадії, терор проти інакодумців, воєнні злочини, брутальні порушення прав і свобод, презирство до людської гідності, підміна непорушних цінностей доктриною «русского мира», тотальна пропаганда. Ось коротка характеристика політики Росії в окупованому Криму.

12 січня 2021 року  працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провели для on line користувачів  годину спомину і шани “Життя, окрилене національною ідеєю”. Провідний бібліотекар читального залу Світлана Балабан підготувала однойменну презентацію, яку і пропонуємо для ознайомлення всім , кого цікавить дана тема. 

Пропонуємо нашим користувачам переглянути документальний фільм про ті трагічні події “Українські політв’язні: день у таборі.” (документальний цикл “Історична правда”, журналіст Вахтанг Кіпіані). Мирослав Маринович, відомий український правозахисник, політв’язень 70-х розповідає, як у тяжких табірних умовах не зламатися і залишитися людиною.

Також в фондах нашої бібліотеки є багато книг та публікацій в періодичних виданнях, що висвітлюють проблему політичної свободи та життя і діяльність  тих, хто її відстоює.

Відповідальна за підготовку заходу  бібліотекар читального залу Світлана Балабан.