“Книги – діти розуму”  (Д.Свіфт)

  Книга – одне з найбільших чудес створених людиною. З того часу, як люди навчилися  писати – всю свою мудрість вони довірили книзі. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє. Сила книг безмежна! Вони потрібні нам, як повітря і вода, як світло і тепло. Без них ми сліпі, часто безпорадні. А якою була перша книга? Чи було її надруковано, чи написано від руки, з чого її було зроблено, і як з плином часу книга змінювалася і якою вона дійшла до наших днів. Ось про це все і дізналися учні, які відвідують групу подовженого дня в Хриплинській гімназії. 

  Лелека – один із найпопулярніших та найшанованіших птахів нашої країни. Українці здавна вважають лелеку символом миру, щастя, достатку та материнства. Лелека в українців – святий птах, який за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці  та відданості. 

“В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість. Саме таким для нас є ім’я Тараса Григоровича Шевченка – світоча нації, безсмертного Кобзаря, людини, чиє життя та творчість ось уже більше як 200 літ збуджує найнеймовірніші почуття в серцях наступників, тривожать розум та душу” 9 березня 1814 року народився батько української нації і був він четвертою дитиною у багатодітній сім’ї Григорія та Катерини Шевченків.

   “Я була малою горда,
– Щоб не плакать, я сміялась”
                           (Л.Українка)

    25 лютого 1871 року народилася видатна українська письменниця, перекладачка, громадська і культурна діячка – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). Її ім’я увійшло у свідомість поколінь як символ мужності і стійкості, її творчість стала унікальним явищем. Талант поетеси проявився в різноманітних жанрах: ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці, багато вона працювала в царині фольклористики. І якої б теми не торкалося перо Лесі Українки – вона перетворювала її на дорогоцінні літературні перли.

   Кожному народові Бог дав землю – її називають Батьківщиною, дав також і мову, про яку кажуть – рідна. Її передавали з покоління в покоління і берегли, як найцінніший скарб. Живучи на своїй землі протягом довгих століть і тисячоліть, народ немовби зростався з нею.