Мороз малює у віконці.
Узваром дихає кутя.
І Мати Божа на іконці
у хустку кутає дитя.
Побудь дитиною, синочку.
Твоє дитинство золоте.
Ще вітер віє у терночку
і дерево на хрест росте.
Ще час не сплинув за водою.
Ще Юда спить у сповитку.
Он гурт з різдвяною звіздою
уже на ближньому кутку.
Поколядують і засіють.
Ще, може, буде і життя.
Ти на Голгофі вже Месія,
а на руках іще дитя.
Ліна Костенко

Ось такими поетичними рядками описує всю значимість і величність найбільшого християнського свята Різдва відома українська поетка, дисидентка Ліна Костенко. Починаючи від Свят-вечора і аж до Водохреща християни прославляють новонародженого Спасителя колядками, щедрівками і віншівками. Часто містерію Різдва на Галичині  передають від хати до хати вертепом – своєрідним народним театром, який нагадує всім, що Ісус народився “…не в царській палаті, а поміж бидляти, у пустині, у яскині – це всім треба знати…” 

“…Наша Меланка, як біль, біла,
Нашу Меланку журба з’їла.
Васильчику, Васильчику,
Посію тебе на городчику
Та буду тебе шанувати,
Тричі на день поливати!”
(Українська народна творчість)

У відомій українській колядці співаємо: “…Бо прийдуть до тебе три празники в гості: // А що перший празник – Рождество Христове, // А що другий празник – Святого Василя, // А що третій празник – Святе Водохреща…”

13 січня 2022 р. працівники краєзнавчого відділу ЦБ (вул. І. Мазепи, 1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради зустрічали саме другий празник – Святого Василя Великого, який святкуємо 14 січня.  За  старим стилем, себто за юліанським календарем, цього дня ще й приходить Новий рік. А напередодні, 13-го, відзначаємо день преподобної Меланії-римлянки. Отож не дивно, що ця пара – Василь і Меланка є улюблені персонажі народної обрядовості. Ті обряди – то своєрідний народний театр. На Галичині в гості до газдів ходила Меланка з Василем. І щоб наші традиції не забувались, бібліотекарі підготували відеоролик “Сію зблизька і здаля, в Новий рік Вам, Василя” для  своїх користувачів, а також для тих, хто цікавиться українськими традиціями і святами.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.  

“…Бо ім’я Бандери – це зрив України,

Це символ невстрашних, це вічність Ідей…”

(Дан Мур. Канада, Едмонтон. 1959 р.)

В історії кожного народу є постаті, імена яких відомі кожному громадянинові, якими пишаються як дорослі, так і юні. Без перебільшення, такою особистістю є Степан Бандера. Хто ця велична постать: Провідник? Герой? Символ? 

На ці та інші питання допоможе відповісти бібліовітрина “Життя, присвячене свободі”, приурочена 113-ій річниці від дня народження Степана Бандери. Книжкова експозиція діяла впродовж 2 січня 2022 р. в краєзнавчому відділі ЦМБС (вул. І. Мазепи, 1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради.

На виставці презентовано як книги українських видавництв, так і унікальні діаспорні видання, серед яких  книга авторства самого С. Бандери “Слово до Українських Націоналістів – Революціонерів за кордоном”, видана у 1948 р.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу ЦМБС.

  30 грудня 2021 р. в приміщенні краєзнавчого відділу МЦБС (вул. Г. Мазепи, 1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася презентація книги-бестселера “Коли ліс був наш батько” Марії Лабуньки.

Спомини підпільниці “Ірини” привезли до нашого міста її син Ілля Лабунька та дослідник визвольного руху ОУН та УПА Микола Посівнич. В Івано-Франківську ця книга презентується вперше. Пан Ілля Лабунька поділився спогадами про свою маму і розповів про патріотичне виховання у своїй родині. 

“Мабуть, не модний я. Що ж – я такий , як є.
Звичайно, – не такий, щоб гостроту тематик
Міняти на ніжний, ліричний тріолет,
Проціджений, немов чайок той ароматний,
Люблю я, признаюсь, чутливий, щирий вірш,
Та треба, – то впаду і в політичний нежить
І цензору тоді кров напсую не згірш…”
С. Гординський. “Автопортрет”

Святослав Гординський, без сумніву, непересічна особистість. Український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст, який зробив великий внесок у розвиток національної культури. Завдяки йому з’явилися друком десятки книг репресованих письменників і світ відкрив для себе високе й самобутнє українське мистецтво.