Ярема Петрович Гоян народився 11 липня 1940 р. в с. Долішнє Залуччя на Івано-Франківщині в селянській родині.  Ярема Гоян у 1956 році закінчив середню школу, а  1964-го  – факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. 1984 року Ярему Гояна прийняли до Національної спілки письменників України. Найяскравіше талант Гояна як письменника, організатора творчого колективу розкрився у видавництві «Веселка», яке він очолив наприкінці 1980-х років. Важливе місце серед видань займали твори Тараса Шевченка,  загальний тираж яких склав майже 15 мільйонів примірників. 1998 року за вагомий особистий внесок у розвиток книговидання і поліграфії та з нагоди 1000-річчя літописання і книжкової справи в Україні Я. П. Гояну було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України», а в 1999-му – звання Почесного доктора Української Академії друкарства. Літературно-публіцистична і мистецька творчість Яреми Гояна була відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка (1993) за повість «Таємниця Лесикової скрипки» та багатьма іншими літературними преміями. Серед них Республіканська премія України імені Ярослава Галана (1975), літературно-мистецька премія імені Марка Черемшини (2000), літературно-мистецька премія імені Олени Пчілки (2004), Міжнародна літературна премія ім. Івана Кошелівця (2001), Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка (2006).

Окрім видавничої і письменницької справи, Ярема Петрович Гоян вів значну громадську роботу. Багато років очолював журі літературних премій імені Лесі Українки та імені Олени Пчілки (заснована видавництвом «Веселка» у 1991 році). Був членом журі премії Івана Огієнка, членом Ради Національної спілки письменників України і Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка. Помер 28 вересня 2018 року у Києві, похований на Байковому кладовищі. 

Відзначаючи 85-ти річчя від дня народження Яреми Гояна, 12 липня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели бібліоекспрес “Письменник і видавець”. Користувачам було запропоновано переглянути  тематичну полицю, на якій представлені видання з фонду книгозбірні. Працівниця бібліотеки, Світлана Ткачук,  зачитала уривок з книги Яреми Гояна “Титан Нації”, яка вийшла 2010 року у видавництві “Веселка”.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.

Спортовець, пластун, січовий стрілець, сотник УГА, авіатор, учений-хімік, винахідник, письменник, педагог, громадський діяч, депутат Петро Франко – найменший син Каменяра народився 28 червня 1890 року . Проживши 51 рік, він зробив неоціненний внесок у становленні української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху та хімічної науки.

23 червня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури  Івано-Франківської міської ради провели годину мужності “Легенда українського неба”, відзначаючи 135-ту річницю від дня народження Петра Франка. Бібліотекарі запропонували присутнім переглянути фільм “Інший Франко”, який з’явився в кінопрокаті 2024 року за підтримки Міністерства культури України та Львівського національного музею Івана Франка. У фільмі знімались акторки  Івано-Франківського драмтеатру Лілія Абрам’юк і Надія Левченко. Після  перегляду відомий історик  нашого міста Петро Ганцюк розповів, що  у фільмі окрім історичних фактів є і художні вимисли творців стрічки, а також більше уваги звернув на боротьбу УСС з московитами і участь Петра Франка у ній.  Користувачам бібліотекарі запропонували переглянути  тематичну полицю,  на якій  особливе місце займала пригодницька повість  “Від Стрипи до Дамаску” авторства молодшого сина Каменяра.

“Ми поклали собі метою впливати на розвій
жіночого духа через літературу, бо вона була
всебічним образом ясних і темних сторін
суспільного ладу, його потреб і недостатків ”.
( Наталя Кобринська )

Письменниця, видавчиня, громадська діячка, зачинателька  українського жіночого руху  Наталя Кобринська  стояла біля витоків фемінізму. ЇЇ роль в українській історії не втрачає своєї значимості, попри те, що минуло 170 років від дня її народження. Саме вона у 1884 році створила першу феміністичну організацію “Товариство руських жінок”, видала перший жіночий альманах “Перший вінок” у 1887-му. Сучасники називали Кобринську “чорною пані”: усе життя вона носила чорний одяг і тільки на свята вдягала народний. 

 11 червня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели урок народознавства “Засновниця жіночого руху в Галичині”, вшановуючи ювілей Наталії Кобринської. Захід традиційно розпочали з Господньої молитви на подяку ЗСУ за своє життя. Бібліотекарі розповіли присутнім життєвий і творчих шлях діячки. ЇЇ інформацію доповнила постійна читачка відділу Глікерія Лошній, яка змалювала важке становище жінок, як в Галичині, так і в наддніпрянській Україні ХІХ ст.  До уваги користувачів була запропонована тематична полиця. 

Юрій Липа (1900-1944) – одна з найбільш недооцінених постатей українського ХХ століття. Забутим його не назвеш: ім’я Липи носять вулиці у Києві, Одесі та ще декількох містах України, Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих, а також лікарня у Новояворівську. Є на Львівщині і пам’ятник — здається, єдиний в усій Україні. Різносторонню інтелектуальну спадщину Липи вивчають у академічних колах, а от що стосується ширшого загалу, його ідеї більш-менш відомі хіба що у націоналістичному середовищі. Але сьогодні його геополітичні міркування, зокрема стосовно розподілу Росії та Чорноморської доктрини, здобули нове звучання. І можливо, вони ще стануть пророчими: майже сто років тому Липа передбачав, що Росія (тоді — вже СРСР), пройшла першу фазу розпаду, за якою неодмінно настане друга. 

19 травня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели репортаж з книжкової полиці “Апостол новітнього українства”,  на вшанування 125-ої річниці від дня народження Юрія Липи. Бібліотекарі ознайомили присутніх з його біографією і творчістю . А запрошений відомий історик Петро Ганцюк детально охарактеризував його працю “Розподіл Росії”. Написана вона під впливом Братства тарасівців, до котрого належав і його батько Іван Липа. Також історик розповів, що членами цього Братства були  Борис Грінченко і Микола Міхновський, автор політичної програми Революційної Української Партії “Самостійна Україна”. Працівники відділу представили літературу про Юрія Липу з фондів своєї книгозбірні.

У межиріччі  бистрих рік,
Де дрижаки хапають трави,
Коронний гетьман Станіслав
Фортецю збудував на славу.
На місці двох маленьких сіл
Зростали брами, мури, стіни.
Обличчя в хрестиках душі –
Гніздо малої батьківщини…

(Калина Інна)

В передгір’ї мальовничих Українських Карпат, у межиріччі двох Бистриць на території села Заболоття  було засновано місто-фортецю. З часом воно перетворилось у торговий, ремісничий і культурний центр Галичини, яке у 1662 році отримало маґдебурзьке право і надавало йому значні привілеї. У 1962 році місто перейменоване з Станиславова на Івано-Франківськ на честь видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча Івана Франка. З нагоди відзначення Дня міста, 7 травня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготували для своїх користувачів відео презентацію “Від Станиславова до Івано-Франківська”. Для користувачів була представлена викладка літератури з однойменною назвою.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.