Онлайн-година молодіжного спілкування “Він слово рідне гранив, як ніхто..: читаємо Миколу Вінграновського”
07.11. 2021 року о 16:00 за організації абонементу ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, відбулася онлайн-година молодіжного спілкування “Він слово рідне гранив, як ніхто..: читаємо Миколу Вінграновського”.Через карантинні обмеження цей захід в онлайн форматі на платформі ZOOM. Розпочавши спілкування, завідувачка відділом обслуговування Кирста О.М. наголосила, що 7 листопада цього року Миколі Вінграновському виповнилося 85 років. Саме виповнилося, а не “могло б виповнитися”, бо він – поет найвищою мірою живий і актуальний. І хто краще зрозуміє і відчує поета, ніж інший поет? Тож про поета Миколу Вінграновського говорили з платформи ZOOM молоді поети і поетки, наші сучасники, учасники творчої спільноти , яка діє при бібліотеці.
– поетка, засновниця та координаторка у ” Дівчата творять”, тьюторка у УГО “Дівчата”, проектна менеджерка у ДОМ 4824, учасниця численних заходів абонементу ЦМБ, зокрема, БібліоФест 2021 – Оля Новак ;
– учасниця і переможниця багатьох поетичних конкурсів, тимчасово переміщена особа – Інна Чемериченко;
– філологиня, письменниця, авторка підліткового фентезі “Мерехтливе сяйво”, лавреатка міжнародної премії ім. О. Гончара – Вероніка Антощак-Калитяк ;
– філологиня, журналістка газети “Рідна Земля” – Марічка Федорів;
– філолог, поет, автор книги “Вечірні ми вулицями”, учасник багатьох літератуиних конкурсів і фестивалів, мененжер з логістики у ДОМ 4824, член окружної Пластової Ради, молодіжний активіст- Теодот Кирста;
– поетка, лавреатка 2-го Міжнародного конкурсу української поезії ” Поетична Доба” – Христина Сирх.
Вони підготували не тільки вірші для читання, а розгорнули цілу літературно-поетичну баталію, навперебій емоційно розповідаючи про одного з найпомітніших шістдесятників – поета, прозаїка, режисера, кіносценариста й актора Миколи Вінграновського, який буквально на грані – весь у напрузі, балансує над непевностями світу, стоячи на тонкій струні свого пружного поетичного рядка.
Саме поезія залишається в усіх сенсах серцевиною його творчості, тим міцним коренем, який поет шукав у людях і за допомогою якого прагнув відновити зв’язок народу.
Відповідальна: Кирста О.М.
«Неповторна індивідуальність Вінграновського невловна і біжуча, як живе срібло. Його поезія – стихія, що в ній цілковито відсутня якась навмисна спрямованість, передбаченість. Постійне переливання настроїв, станів, натхненна гра уяви. Ніколи не вгадати, про що він говоритиме за мить, що зрине дивовижне з глибинних нутрів його душі і який настрій хвилею його огорне й хвилею спаде, щоб поступитися місцем іншому…» – Іван Дзюба.