“Богдан Лепкий. Життя заради любові”

7.11.2022 р. працівники бібліотеки-філії №1 Івано-франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели літературну експозицію “Богдан Лепкий. Життя заради любові”.

Минає 150 років від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого, який належить до тих українських діячів, котрі віддали свої сили відродженню громадського та культурно-національного життя України. Бібліотекарі розповіли, що Богдан Лепкий – гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми рідного народу. Вражає також обсяг написаного автором: він і поет, і новеліст, і драматург, і романіст, і публіцист, і критик, і збирач народної творчості та її популяризатор, і історик, і філософ, і літературний дослідник та невтомний пропагандист художньої спадщини Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки… Також працівники бібліотеки пригадали деякі штрихи з біографії Богдана Сильвестровича, розповіли про його родину, котра вплинула на формування світогляду письменника та про його хист до музики. Господь дарував Україні видатного письменника, постать, якою може гордитись кожен українець.

Богдан Лепкий – багатогранна особистість, величний зразок українського інтелекту й гідний українець-патріот.

Детальніше

«Микола Варення: творець незабутніх гуцульських полотен»

06.11.2022 року у приміщенні читального залу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулось знайомство з творчістю художника «Микола Варення: творець незабутніх гуцульських полотен» (до 105 річчя від дня народження).
Присутні на заході члени “Клубу золотого віку” ознайомились з творчістю художника і педагога Миколи Романовича Варенні, який жив і працював у нашому місті.
Народився Микола Романович Варення 7 листопада 1917 року на Луганщині, в селі Калинове Попаснянського району. Дитинство художника було нелегким. Першу професію він здобував у Кадіївському гірничому технікумі, а на зекономлені гроші, отримував уроки в образотворчій студії.
В 1936 році хлопець поступає на навчання в Одеське державне художнє училище.
Друга світова війна застає М.Варенню в стінах училища, і з останнього курсу він іде на фронт. Війна стала для нього ще одною школою життя і творчості. Упродовж війни простим олівцем на папері художник створює замальовки, портрети своїх побратимів.
Після закінчення війни, в 1946 році вступає до Ленінградського інституту живопису, скульптури й архітектури ім.. І.Ю.Рєпіна Академії мистецтв СРСР, який він успішно закінчив у 1952 році.
Після здобуття освіти, М..Варенню направили на викладацьку роботу у Косівське училищі прикладного мистецтва, де він працював до 1961 року.
З 1952 по 1958 р. р. художник взяв участь у восьми виставках, а в 1958 був прийнятий у члени Спілки художників СРСР.
У 1961 році Микола Романович переїхав на проживання в Івано-Франківськ, де продовжив педагогічну і творчу роботу, а також став директором Дитячої художньої школи. Там викладав малюнок, живопис, композицію. Також він активно включився в громадське життя міста.
З 1958 року Микола Варення став постійним членом правління обласного відділення Спілки художників, не раз обирався головою творчої секції та головою художньої ради, а в 1974-1976 роках працював на посаді голови правління Івано-Франківської організації Спілки художників України.
Впродовж всього часу художник не припиняв своє творчої роботи, створюючи епічні полотна з сюжетами історії краю, з образами людей, оспівуючи їхню красу, та красу їхньої праці, збираючи витвори їхніх рук у прекрасні натюрморти, величну природу Карпат. Подорожі за кордон ( в Болгарію, Румунію, Італію, Францію, Іспанію, Грецію, Мальту, Монако, Туреччину, Іран, Індію, Кубу) збагатили його творчість краєвидами інших куточків нашої планети. В 1987 році Миколі Романовичу Варення було присвоєне почесне звання Заслуженого художника України, а в 1993 році Заслуженого художника Варенню М.Р запросили на посаду доцента. художнього факультету Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника для викладання студентам усіх курсів живопису та рисунку. Твори художника зберігаються в багатьох музеях, галереях та приватних колекціях Івано-Франківська, Коломиї, Львова, Дніпра, Києва, а також в Польщі, Чехії, Канади, США, Англії, Фінляндії,Японії, Росії.
Детальніше

Мовознавчий вернісаж “Рідна мова – давня і дорога”

Мова — це оберіг людини та нації. Створена на світанку людської історії мова розвивається, живе в народі. Це безцінний скарб, який треба берегти і примножувати. Життя мови залежить від народу, який несе у своїй душі й культурі, у своїх звичаях, традиціях, піснях. Рідна мова — це батьківська мова, мова народу, мова серця.

5.11.2022р в бібліотеці-філії №1 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було проведено мовознавчий вернісаж «Рідна мова – давня і дорога» (до Дня української писемності та мови).

Наша мова-одна з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Для українського народу мова завжди була одним з найцінніших скарбів. В умовах численних окупацій іноземними загарбниками, зберегти мову означало зберегти націю, зберегти нашу українську самобутність. Українська мова пройшла тернистий шлях становлення й розвитку.  Незважаючи ні на які утиски й заборони, наша мова зуміла вистояти й далі розвиватися завдяки багатьом сподвижникам і патріотам різних поколінь.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top