День дарування книг – внесок у майбутнє знань

14 лютого – Міжнародний день дарування книг. Це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Її мета – надихнути людей подарувати 14 лютого книгу бібліотеці, другу або членам родини. Вважається, що цього дня мають об`єднатися і ті, хто дарує книги, й ті, хто прищеплює любов до читання. Головною прикметою міжнародного дня дарування книг є традиція робити книжкові подарунки своїм друзям, рідним, знайомим і навіть незнайомцям, а також бібліотекам та книгарням. Часто, прочитавши книгу, яка справила незабутнє враження чи відкрила нові знання, ми хочемо поділитися нею з іншими. Ідеальний спосіб це зробити – подарувати книгу бібліотеці, адже саме тут вона житиме багато років і служитиме джерелом знань для численних поколінь читачів. Дарування книг – це чудова можливість підтримати бібліотеку, розширити її фонд та зробити літературні скарби доступними для широкого загалу. Кожен охочий може долучитися до цієї доброї справи, подарувавши книги, які можуть зацікавити читачів. Подарунок книги бібліотеці – це внесок у розвиток культури та освіти. Воно допомагає підтримати доступ до знань, заохочує до читання та сприяє збереженню книжкової спадщини. Якщо ви маєте книги, які можуть знайти нового читача, передайте їх до бібліотеки та станьте частиною великої справи поширення знань! Сьогодні  читальний зал відвідали наші читачі, які з радістю подарували книги для нашого фонду. Зараз вони знаходяться на столі із подарованих книг читальному залу.

Детальніше

Хвилини позитивного настрою «Полум’яною мовою танцю»

В бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, Департаменту культури Івано-Франківської міської ради , 12 лютого 2025 р. проведено хвилини позитивного настрою «Полум’яною мовою танцю». Бібліотекарі ознайомили відвідувачів з історією танцю, як виду мистецтва, читачі дізналися про народні, бальні, сучасні танці. Наводилися приклади та цікаві факти про користь від занять танцями для серцево-судинної системи, долання депресії, покращення пам’яті, рівноваги, допомоги зі стресом та як засіб гарного настрою. Обговорювалися традиційні українські танці: гопак, козачок, коломийка, метелиця, плескач. Одна з працівниць книгозбірні №5 підготувала і провела з користувачами вікторину про різновиди танців:
1. Взуття для занять балетом? (балетки, пуанти, джазівки)
2 .Який танець не є українським? (чардаш, гопак, аркан)
3. Який танець є символом України? (козачок, гопак, коломийка)
4. Що не є танцем? (калинка, малинка, яблучко), тощо.
Друга — здійснила перегляд літератури Б. Стасько «Хореографічне мистецтво Івано-Франківщини», Кухта С. «Маестро гуцульського танцю Ярослав Чуперчук», журнали «Жінка», «Міжнародний туризм». Бажаючі дивилися відеопрезентацію  про національний ансамбль танцю ім. Вірського.
Детальніше

135 років від дня народження Івана Федорака.

Іван Федорак – народний вчитель, письменник, громадський та культурний діяч. Народився в селі Іллінці, що на Станіславщині (нині Івано-Франківська область), в родині, де кожен день був сповнений праці та відданості землі. Його батько, Федір, був справжнім майстром і знавцем ремесел, вмів створювати чудові вироби з дерева та шкіри, а також обробляти землю. З ранніх років Іван розумів, що без освіти важко подолати життєві труднощі, і тому, коли йому виповнилося 12 років, батько відправив його до Коломийської гімназії. Це було важке рішення, адже хлопець залишав рідну домівку, але він розумів, що знання відкриють йому нові горизонти. У гімназії Іван показав себе старанним учнем, спраглим до нових знань, що підтвердило його велике бажання змінювати своє життя. Він, як і його батько, був людиною дії, готовою до самовдосконалення і служіння рідному краю. Репресований, Іван Федорак гірко сумував за рідним краєм і учнями, перебуваючи в Караганді. Тут, серед далеких степів, він написав спогади, що стали важливим свідченням його життєвого шляху — «Мій шлях». Завдяки невтомній праці своїх земляків, зокрема Миколи Плав’юка та Яреми Гояна, у 2003 році побачило світ нове видання його творів під назвою «Безіменні плугатарі». У книзі зібрані повісті, що вражають глибиною і силою народної душі: «Веселий гамір», «Безіменні плугатарі», «Танок смерті», а також комедії, що підносять дух нації: «Депутати до Відня» та «Побережники».

Детальніше

Інформ-мікс «Про що розповідає наш герб»

Наш Герб — Тризуб,
Це воля, слава й сила.
Наш тризуб – це наша історія, наша
звитяга і наша майбутня Перемога.
                                                     Наталка Поклад

 19 лютого 1992 р. Верховна Рада ухвалила постанову «Про Державний Герб України», якою затвердила Малий Герб у вигляді золотого тризуба на синьому полі. Тризуб, як знак Київської держави Володимира Великого, насамперед символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу. Тризуб залишається одним із головних наших символів боротьби за незалежність, свободу та територіальну цілісність. Під час повномасштабного вторгнення росії український герб відіграє важливу роль як символ стійкості, героїзму та прагнення до незалежності, які демонструє весь український народ. Саме його зображують на однострої Збройних Сил України, на танках та літаках, які знищують ворогів у жорстоких боях. 

12.02.2025 р.  працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька,188) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели Інформ-мікс «Про що розповідає наш герб». На заході були присутні учні молодших класів ліцею №10, деякі з яких є членами гуртка «Пізнайко».

Захід розпочався з хвилини мовчання за всіма, хто віддав своє життя  за Україну, її незалежність і суверенітет. З розповіді бібліотекарки діти дізналися багато цікавого про  походження Герба. А саме: існує близько сорока версій походження тризуба: це риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій (повітря, води й землі), а, можливо, відображено триєдність життя: батько – мати – дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.

Детальніше

«All you need is love» або день Святого Валентина в бібліотеці

Зовсім скоро весь світ на один день потоне в мільярдах валентинок, букетах червоних троянд, повітряних кульках і нескінченних коробочках з цукерками у вигляді сердечок. Повітря буде наповнене феромонами, а місцеві романтичні місця – закоханими парочками. А як інакше, коли 14 лютого – День всіх закоханих, що відзначається практично в усьому світі! Ми не проходимо повз це чудове свято.

Працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували виставку-інсталяцію до Дня всіх закоханих, на якій представлені як сучасні автори, так і класики літератури. Також бібліотекарі Валентина Часник і Оксана Дубовська читали вірші про кохання Ліни Костенко і Василя Симоненка. Також у святкуванні важливими є подарунки, а вони можуть бути дуже різними – від невеликих символічних до більш значущих та розкішних.

Однак “валентинка” вважається обов’язковим елементом, оскільки вона додає особливого шарму, виражає ніжність та відданість. Також традиційним вважають подарунок у вигляді шоколаду та цукерок. А ми як бібліотекарі закликаємо дарувати коханим книги. Традиції святкування Дня святого Валентина створюють атмосферу романтики та кохання, яка дарує радість та щастя тим, хто відзначає цей особливий день.
Відповідальна за проведення заходу Дубовська О.П.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top