Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї

                                               душу, то щастя саме вас знайде

К.Д. Ушинський

         Для підвищення рівня знань учнів про новітні професії, 6 лютого 2020 року о 14.00 працівники бібліотеки-філії №7 (вул.Дністровська 22) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міськради провели у ліцеї №13 з учнями 9-Б класу актуальний діалог “Для тебе, юність,всі шляхи відкриті”.

Під час заходу йшла мова про правильний вибір професії від якої буде залежати їхнє доросле життя, добробут, та навіть здоров’я. Завідувачка бібліотеки-філії №7 відмітила, що вибір професії є одним із найважливіших кроків у житті і запропонувала учням взяти участь у тренінгу “Обираючи професію – обираєш майбутнє”, який допоміг учням вивчити власні нахили, зорієнтуватися у світі професій.

Доповненням до заходу стала книжкова виставка “Сто професій – сто доріг”. Презентацію виставки провела бібліотекар Матієшин О.Є. 

Відповідальна за проведення актуального діалогу завідувачка бібліотеки-філії №7 Васіна М.М

Молитва на Вервиці рятує світ від катастроф та війн, стихійних лих і хвороб. Вона  стає дороговказом для того, хто молиться, допомагає йому доторкнутися серцем до одвічних Небесних Тайн.

8 лютого 2020 р. в бібліотеці-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбувся майстер-клас “Зв’яжи Вервицю для воїнів ООС”.

Бібліотекарі запросили на майстер-клас  волонтерів п. Людмилу та п. Оксану, сестру Тереню з жіночого монастиря сестер Василіянок та  активних користувачів нашої бібліотеки. Перед початком майстер-класу всі учасники помолилися за мир в Україні, за воїнів, які захищають кордони Батьківщини.

Сестра Тереня закликала  милитися на Вервиці, читанням Святого Письма  розширювати свої пізнання в розумінні Слова Божого, і отримувати для себе і своїх рідних все, що з Вірою попросиш у Бога.

 Ця зустріч пройшла цікаво та пізнавально . Кожна сплетена Вервичка буде освячена та передана захисникам.

Нехай наша молитва і наша енергетика, і душа, вкладена в кожну Вервицю, спасе і захистить кожного воїна.

Чи не кожен із нас у дитинстві любив казки? Відповідь однозначна: звісно ж, їх любили усі!

Згадуючи це слово, ми повертаємося в дитинство, де все таке рідне і до болю таке знайоме. Бо тут добро завжди перемагає, панує мир, любов, злагода і гармонія.

І от 4 лютого 2020 р., не зважаючи на холодну погоду за вікном, учні Угорницької ЗОШ разом із зав. бібліотеки-філії №11 (с. Угорники) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради говорили саме про це.

Спочатку присутні ознайомилися з історією створення казок. Діти слухали розповідь про те, що частина казок є народними, але інша частина – це творіння талановитих і неповторних майстрів-казкарів різних часів і різних країн. Хлопчики та дівчатка мали змогу почути нові та пригадати уже так відомі їм казки. Також діти переглядали мультфільми створені за мотивами українських народних казок. А опісля всі разом обговорювали як поводилися головні герої і робили висновки якими потрібно бути в житті.

Захід приніс море позитивних емоцій усім присутнім, адже усі ще раз поринули у чарівний світ любові, тепла і дитинства.

6 лютого 2020 року у бібліотеці-філії №2 (вул. Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулась віртуальна книжкова виставка «Слід на все життя» (до 35-річчя з дня смерті Н. Забіли).

На творах Наталі Забіли виросло кілька поколінь дітей. Критики характеризували її творчість як «материнську пісню, цікаву, барвисту, розумну, клопітку, дбайливу», а в передмові до одного з видань Наталю Забілу названо «однією з найвидатніших українських письменниць, які пишуть для дітей». У її біографії немає місця екзотичним, романтичним чи героїчним подробицям. Можливо, тому що на це просто не було часу. Адже Наталя Забіла повністю присвятила своє життя дитячій літературі.
Упродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, тільки трохи краще. Саме тому Наталя Забіла ніколи не загравала з юним читачем, а вела розмову поважно й шанобливо, і часто – про речі дуже серйозні. Вона спілкувалася з дітьми просто й невимушено, не сюсюкаючи й не присідаючи навпочіпки, писала зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно, наочно й тактовно розповідаючи, «що таке добре й що таке погано».
Відповідальна за проведення Дяків Р. Б.