В неділю 14 травня 2017 року о 13.00, в день, коли весь світ відзначає одне з найважливіших свят року – День Матері – бібліотекарі абонементу ЦБ (вул.К.Данила,16) приєдналися до святкування, провівши рандеву (зустріч) з маминою вишивкою. Користувачі бібліотеки, а також всі жителі мікрорайону та міста  мали можливість долучитися до сокровенного, переглянувши виставку рушників із родинних колекцій ”Мамині рушники – лебеді білокрилі”, бібліовітраж “День матері- троїсте єднання любові” та книжкову виставку- інсталяцію”Вітаємо з святом”. Даним рандеву працівники вшанували жіноцтво, материнство та традиції української вишивки. Для участі в організації  виставки були залучені як працівники, так і користувачі абонементу ЦБ. Був представлений гарний доробок вишитих рушників зібраних в домашніх сімейних колекціях, а саме:

– роботи Білозерцевої Анни Миколаївни( початок20-го століття ) з колекції родини Васільєвих;

– рушники Кирсти (Григоришин) Марії Василівни з колекції родин Кирсти О.М. та Дудки (Гигоришин) Є.В.;

-вишивані роботи з колекцій Дуфенюк (Дашковець) Ганни Василівни(1950 р.н.) та Федоришин (Дашковець) Параски Василівни (1952 р.н.) ,а також  Дашковець (Глушак) Ганни Юрівни.

Дана виставка проводиться в бібліотеці другий рік поспіль і працівники надіються, що набуде статусу традиційної, так як матеріали її весь час змінюються, оновлюються та доповнюються.

Бібліотекар  розпочала презентацію словами із вірша Миколи Луківа “Матері “:

“За все що маю, дякую тобі,

За все,що маю і щобуду мати…”

Вона розповіла про особливе місце вишиваного родинного рушника в Україні, підкресливши, що рушники- це символ нашої держави, відбиття культурної пам’яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи, символи. Також бібліотекар наголосила, що у вишивках рушників, преставлених на виставці, знайшли відображення орнаменти, пов’язані з образами добра, краси, захисту від усього злого на землі.

На зустріч з вишивкою наших матерів завітала і союзянка Лялик Юстина Михайлівна, яка розказала про традиції використання вишитих рушників на Галичині, зокрема, що  вони використовувалися для декоративного оздоблення інтер’єру хати і називалися ”покутний”, “іконний”, “наобразник” і т. п. Вони були невеликими, їх збирали по середині і зав’язували стрічкою. Також п. Юстина наголосила, що громадська організація “Союз Українок” була однією з  ініціаторів повернення Свята Матері в Україну в 1999 р. та підтримки  отримання офіційного статусу.

Гостями вишиваного свята були журналісти незалежних видань України та представник Департаменту культури Тарновецька-Мороз І.Д.

Також організатори  запропонували присутнім  переглянути відеопрезентацію та запрошували і надалі долучатися до подібних заходів.

Рандеву з маминою вишивкою організовано в рамках біліофесту соціальних проектів “Бібліотека і громада:спільна праця, спільне майбутнє”

Відповідальна за проведення заходу-Кирста О.М.

І сняться часто зорі голубі,
І мама на порозі біля хати.
За все що маю, мамо, дякую Тобі.
За все що маю і що буду мати!

Щороку в другу неділю травня українці відзначають свято Матері.

Кожна людина, кожний народ має свої святині. До таких великих святощів ми, українці, відносимо, перш за все, любов до Матері, до тієї, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила й виховала. Усі клопоти, більша частина праці у вихованні дитини — усе на плечах Матері… Вона для добра своїх дітей віддає все: працю, сльози, здоров’я, життя… Серця свого не жаліє для дитини, для її добра.

14 травня 2017 р. о 15:00 в читальному залі ЦБ (вул.П.Орлика, 5) відбувся захід – посвята українській Матері “Наймиліша, найрідніша, найсвятіша – символ добра на Землі”.  На захід завітали голова обласного Союзу Українок Уляна Шведюк, голова міського Союзу Українок Раїса Романюк, членкині Івано-Франківського міського осередку “Союз Українок” імені О. Дучимінської та користувачі бібліотеки. Святкування пройшло в затишній камерній обстановці за філіжанкою кави. Ведучі заходу Валентина Часник і Зоряна Петрик розповідали про історію виникнення свята Матері, традиції святкування в різних країнах. В ході заходу Валентина Часник зауважила: “Серед розмаїття материнських доль є особлива доля – бути Мамою Героя. І тільки їм самим відомо, скільки мечів болю пронизує серце, скільки пролито сліз, скільки безсонних ночей за плечима…”.